Громадська рада при Міністерстві закордонних справ України

3, Київ 20:26

Обговорення

Витрати МЗС України за 2013 р.

Обговорюємо проект структури Громадської ради при МЗС України

 

ВАЖЛИВО ЗНАТИ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НОВИН ЗМІ

31.05.14 р.

31 05 14 Расмуссен: решение о продаже России "Мистралей" находится в компетенции Франции

ИТАР-ТАСС

Решение Парижа продавать или не продавать России вертолетоносцы типа "Мистраль" находится в компетенции Франции. Об этом заявил журналистам перед началом сессии Парламентской ассамблеи НАТО генсек Североатлантического альянса Андерс Фог Расмуссен.

"Это национальное решение, Франция должна решать", - констатировал он.

В свою очередь, НАТО, по словам генсека, сейчас пересматривает отношения с Россией. "Как вам известно, мы уже прекратили все практические отношения в военной сфере. Главы МИДов стран - членов НАТО в конце июня еще раз обсудят этот вопрос", - отметил генсек. Расмуссен выразил надежду, что все члены альянса примут "должные национальные решения".

Генсек НАТО также отметил, что решения об оказании Киеву военной помощи члены Североатлантического альянса могут принимать на двусторонней основе. "Хочу напомнить, что у НАТО как организации амуниции нет. Ею обладают союзники, члены блока", - сказал он. "Поставки могли бы осуществляться на основе двусторонних договоренностей между правительством Украины и отдельными членами НАТО", - заявил Расмуссен.

Он напомнил, что альянс находится с Украиной в партнерских отношениях. "Работает специальная комиссия, которая сейчас решает, что НАТО может сделать в рамках своих партнерских обязательств", - сказал генсек.

Обращение американских конгрессменов

30 мая стало известно, что группа американских законодателей-демократов направила письмо генеральному секретарю НАТО Андерсу Фогу Расмуссену с предложением убедить Париж в необходимости отказаться от сделки с Москвой по вертолетоносцам типа "Мистраль" и приобрести военные корабли для нужд самого альянса.

Покупка "Мистралей" пошлет России "сильный сигнал" о том, что "союзники по НАТО не потерпят ее безответственного поведения" в отношении Украины, утверждается в послании, оказавшемся в распоряжении агентства Reuters. Письмо подписали члены комитета палаты представителей по иностранным делам Элиот Ингел и Уильям Китинг, а также глава делегации конгресса США в Парламентской ассамблее НАТО Майкл Тернер.

Ранее четверо других законодателей, включая сенатора-демократа Марка Уорнера, обратились к президенту США Бараку Обаме с призывом оказать давление на Францию и не допустить продажи "Мистралей" России. Кроме того, в конце минувшей недели палата представителей приняла законопроект о бюджете Пентагона на 2015 финансовый год, в котором отмечается, что Вашингтон должен заявить Парижу о несогласии с его планами построить для Москвы такие военные корабли.

310514 Поспешное рождение Евразийского союза

 

http://inosmi.ru/sngbaltia/20140531/220693380.html

29 мая, за неделю до поездки во Францию на памятную церемонию по случаю высадки в Нормандии, президент Владимир Путин подписал в Астане соглашение о создании Евразийского экономического союза России, Белоруссии и Казахстана.

Проект этого экономического союза разрабатывался с 2010 года. В перспективе он должен превратиться в Евразийский союз, который задумывается как широкое экономическое, торговое и политическое объединение, способное составить конкуренцию Европейскому Союзу. Как писал Путин в своей программе в 2011 году, «вхождение в Евразийский союз, помимо прямых экономических выгод, позволит каждому из его участников быстрее и на более сильных позициях интегрироваться в Европу».

Президент любит представлять себя «объединителем земель русских», особенно после мартовской аннексии Крыма. Он всячески отрицает планы по восстановлению Советского Союза, но его слова не внушают особого доверия казахским и белорусским партнерам, которые опасаются экспансионизма своего могучего соседа.

С точки зрения Москвы Евразийский экономический союз представляет собой политический инструмент, который в перспективе должен привести к созданию единой валюты, общей внешней политики и гражданства. Эти положения присутствовали в первом варианте договора, но были убраны по требованию ревностно защищающего свой суверенитет Казахстана.

Разногласия бросались в глаза с самого начала церемонии подписания в Астане. Как сразу отметил президент Казахстана Нурсултан Назарбаев, союз носит прежде всего экономический характер и не ставит под сомнение суверенитет государств. В его стране сильный национальный дух, наилучшим примером которого стала выросшая посреди степей столица Астана.

Этот футуристический город был построен по указу «вождя» Назарбаева, который осознавал, что этот северный регион, где некогда жили сосланные Сталиным русские, в перспективе может потребовать независимости. Уверил его в этой мысли и писатель-диссидент Александр Солженицын, который в 1994 году назвал его истинно русской землей.

«Документ выводит наши страны на принципиально новый уровень интеграции, в полной мере сохраняя государственный суверенитет. Мы обеспечиваем при этом более тесное и слаженное экономическое сотрудничество и кооперацию», — заявил со своей стороны Владимир Путин, стремясь успокоить партнеров.

«Кого-то мы теряли на этом пути. Украина также начинала с нами эту тяжелую работу, но она оказалась очень тяжелой для Украины», — напомнил президент Белоруссии Александр Лукашенко по окончанию церемонии подписания. Без Украины Евразийский экономический союз — лишь тень того, чем мог бы быть. Это страна с 45 миллионами жителей и диверсифицированной промышленностью, которая к тому же расположена у самых границ Европейского Союза. Поэтому она сыграла бы ключевую роль в формировании столь близкой сердцу Кремля «Азиопы».

Метания президента Януковича между соглашением об ассоциации с Европейским Союзом и интеграцией в Евразийский Союз послужили катализатором для его смещения. А его преемник, прозападный миллиардер Петр Порошенко сразу же после избрания в воскресенье заявил о намерении начать движение по направлению к вступлению в ЕС. Для этого он намеревается ускорить подписание соглашения об ассоциации с Брюсселем.

Четыре свободы

В таких условиях Владимир Путин посчитал нужным ускорить подписание договора. Он захотел показать Западу, что Россия совершенно не чувствует себя стесненной американскими и европейскими санкциями, и что у нее хватает других партнеров.

Одержимые реваншизмом и воспоминаниями о холодной войне Путин со своей элитой в погонах (на вершине государственной власти с избытком людей из спецслужб, армии и полиции) намереваются вернуться к основам Великой России, то есть территориальным завоеваниям и подчинению соседних стран, которые всегда воспринимались ими как вассалы.

В спешке готовилась и сама церемония подписания в Астане. Во время предыдущей встречи стран-участниц 6 мая в Минске разногласия были так сильны, что президенты Александр Лукашенко и Нурсултан Назарбаев вообще отказались что-либо подписывать.

Раз достичь консенсуса так и не удалось, подписанный в Астане договор оставляет за бортом целый ряд ключевых для проекта вопросов. Так, формирование общего энергетического рынка отложено до 2018 года, а единая нефтегазовая биржа заработает не раньше 2025 года.

Казахстан отводит России и Китаю равные роли в своей новой внешнеполитической доктрине и не знает, «купил ли он билет на "Титаник" или Ноев ковчег» после вступления в Евразийский экономический союз, заявил в пятницу Радио Свобода казахский политолог Досым Сатпаев.

Хотя Россия и предложила партнерам по договору «четыре свободы» (свободное передвижение людей, товаров, капиталов и услуг), о которых говорил в четверг вице-премьер Игорь Шувалов, она все равно отказывает в доступе к газопроводам казахским партнерам, которые занимаются производством газа.

Белоруссия же соблазнилась обещаниями щедрых субсидий для ее так и оставшейся советской экономики. Как пишет белорусский сайт naviny.by, «в таких условиях весь смысл евразийской интеграции еще больше скатывается к циничному обмену ресурсами в режиме "здесь и сейчас" под громкие лозунги о радужных перспективах. Беларусь и, в меньшей степени, Казахстан предоставляют в процессе этого обмена свой геополитический ресурс. А Россия взамен дает свой денежный ресурс: кредиты, субсидии, доступ на рынок. Притом деньги являются единственным интеграционным ресурсом России. Других ресурсов — например, технологий или привлекательной мягкой силы — либо вовсе нет, либо нет умения эффективно этим пользоваться».

Парламент Белоруссии намерен скоро ратифицировать договор о ЕАЭС

31 05 14 РИА Новости

Белорусский парламент планирует ратифицировать договор о создании Евразийского экономического союза (ЕАЭС) в кратчайшие сроки, сообщил в пятницу журналистам председатель Постоянной комиссии по международным делам Палаты представителей парламента Николай Самосейко.Россия, Белоруссия и Казахстан подписали в четверг договор о Евразийском экономическом союзе, который вступит в силу с 1 января 2015 года.

"Парламент планирует ратифицировать договор в кратчайшие сроки", — сказал Самосейко, добавив, что договор в парламент пока не поступил.Самосейко считает, что "рано или поздно евразийская интеграция придет к политической составляющей… Такая составляющая начнется с парламентского сегмента. Может появиться или межпарламентская ассамблея, или даже общий парламент. Однако это дело не сегодняшнего и даже не завтрашнего дня".

310514 Администрация США изучит, что создание ЕАЭС может значить для американских компаний

ИТАР-ТАСС

Соединенные Штаты "принципиально поддерживают свободную торговлю" и считают, что "все страны имеют право выбирать собственный путь экономической интеграции и развития в соответствии с национальными интересами".

Такую позицию американского правительства по поводу подписания лидерами Белоруссии, Казахстана и России Договора о создании Евразийского экономического союза (ЕАЭС) изложила корр. ИТАР-ТАСС представитель госдепартамента США. По ее словам, теперь администрация США намерена изучить вопрос о том, что создание ЕАЭС будет означать на практике для американских экспортеров и инвесторов. "Мы будем выяснять, что инициатива (формирования) Евразийского экономического союза может означать для американских экспортеров, поставщиков услуг и инвесторов в этих (трех) странах", - отметила представитель внешнеполитического ведомства США. Кроме того, добавила она, США "собираются убедиться в том, что обязательства в рамках Всемирной торговой организации (ВТО) выполняются". Между тем, в настоящее время членство в ВТО имеет из трех государств только Россия.

Договор о создании ЕАЭС был заключен президентами Владимиром Путиным, Нурсултаном Назарбаевым и Александром Лукашенко в Астане в четверг. ЕАЭС начнет функционировать с 1 января 2015 года. Лидеры трех стран также решили на заседании Высшего Евразийского экономического совета рассмотреть к 1 июля вопрос о присоединении к ЕАЭС Армении. Армения, как и Россия, уже является членом ВТО.

Как подчеркнул на пресс-конференции по итогам подписания Договора Путин, Россия, Белоруссия и Казахстан в результате создания Евразийского экономического союза "переходят на принципиально новый уровень взаимодействия". "Подписанный договор имеет действительно эпохальное, историческое значение, - заявил российский лидер. - Открывает самые широкие перспективы для развития экономик и повышения благосостояния граждан наших стран".

МНЕНИЕ ЗАПАДНОГО ЭКСПЕРТА

Руководитель программы по международному взаимодействию США в нью-йоркской исследовательской организации Совет Карнеги Дэвид Спиди считает, что создание ЕАЭС должно предоставить США и ЕС новые возможности в сфере международного экономического сотрудничества. Эксперт уверен, что создание ЕАЭС является "взаимовыгодным для всех его участников".

"Для России, которая в прошлом наталкивалась на сопротивление, когда пыталась влиться в западные экономические, политические или военные структуры, это, в сочетании с недавней энергетической сделкой с Китаем, является иным путем вперед; может быть, и не самым оптимальным выбором, но, тем не менее, хорошим", - подчеркнул он. Спиди указал, что США и Евросоюзу создание ЕАЭС "обязательно должно предоставить" новые возможности для сотрудничества и напомнил, что "российская экономика является седьмой по размеру в мире, Казахстан быстро развивается, и есть перспективы, что к союзу присоединятся и другие государства".

Говоря о реальных шансах на дальнейшее расширение ЕАЭС, эксперт отметил: "В ближайшее время это кажется маловероятным, учитывая кризис на Украине. Исключением здесь, пожалуй, является ситуация с Арменией. В долгосрочной перспективе, в условиях дальнейшего роста экономической мощи России, вступление в этот клуб может стать привлекательной возможностью". При этом Спиди подчеркнул, что "вопрос о том, какие новые сделки можно в будущем заключить с другими субъектами, в частности, с Китаем, Индией или Ираном, учитывая изменения мирового экономического порядка, не менее важен, чем то, какие государства пожелают непосредственно вступить в ЕАЭС".

Эксперт не исключил вероятность присоединения к союзу Украины. "Нередко забывается, насколько Россия, потратившая за 20 лет около $300 млрд на поддержку экономики Украины, заинтересована в стабильности в этой стране, - указал он. - Наилучшим вариантом является нормализация ситуации на Украине, а также такой исход, при котором она будет взаимодействовать экономически и с Евросоюзом, и с Евразийским союзом".

31 05 14 Висадка в Нормандії

Володимир Кравченко, Дзеркало тижня

Відбираючи в Путіна монополію на перемогу Радянського Союзу в Другій світовій війні, Захід відновлює історичну справедливість.

Якби Петра Порошенка не запросили в Нормандію, це було б образою українського народу. Це було б просто зрадою України, оскільки  Путін, що, як той   Гітлер,   перекроює карту Європи, розв'язав російсько-українську війну. Не запросити на святкування 70-річчя висадки союзних військ у Нормандії новообраного президента країни, яка втратила на полях Другої світової війни мільйони своїх громадян, та й тепер втрачає їх у боях на Донбасі, було б підігруванням російському президентові, котрий і так почувається переможцем у протистоянні з Україною і Заходом.

Що з того, що Російська Федерація вважається у світі правонаступницею Радянського Союзу, країни — переможниці у Другій світовій війні? Нині Росія — країна-агресор. Україна ж, так само, як і Білорусь, — правонаступники УРСР та  БРСР, — не менше, ніж   Росія,  постраждали від вторгнення нацистської Німеччини. Не випадково відомий американський історик Тімоті Снайдер назвав невеликий простір Східної Європи, що охоплює  й наші країни, "кривавими землями": Україною і Білоруссю прокотилися обидві хвилі війни — наступ гітлерівців і наступ радянських військ, які призвели до величезних жертв серед мирного населення. Українці й білоруси, нарівні з росіянами, грузинами, англійцями, французами, американцями, поляками, норвежцями та іншими народами, брали участь у розгромі Третього Рейху  та  його союзників, віддавши мільйони життів на полях битв  і в концтаборах. Усе це, до речі, було тими аргументами, якими Йосип Сталін обґрунтовував необхідність введення до складу створюваної ООН  двох радянських республік. І з чим Вінстон Черчилль та  Франклін Рузвельт у 1945 р. таки погодилися.

Тому-то DT.UA під час інтерв'ю минулого тижня й запитало у відомого французького публіциста і громадського діяча Бернара-Анрі Леві, чому ж французький президент не запросив свого українського колегу та  інших лідерів колишніх республік СРСР.

"У вас дуже хороша  ідея. Думаю, єдиний спосіб стерти сором і ганьбу, якою буде присутність Путіна в Нормандії, — це запросити також і президента України. Бо Україна заплатила дуже високу людську ціну — близько 8 млн загиблих. Зрештою, полк, який визволив  Аушвіц, коли вже ми говоримо про символіку, був представлений українськими солдатами. Україна — це ще й Бабин Яр. Так, ви подали чудову ідею. І я маю намір запропонувати її президентові Олланду — запросити українського президента. Я зроблю це. І сподіваюся, що ви оприлюдните цей заклик.І ми зробимо спільну політику",  — сказав тоді французький публіцист. Бернар-Анрі Леві дотримався  своєї обіцянки. Петро Порошенко спільно  з іншими лідерами країн,котрі входили до  антигітлерівської коаліції,6 червня вшанує пам'ять солдатів, які загинули  в Нормандії.

Це рішення далося Єлисейському палацу нелегко: ще за кілька годин до того, як було передано запрошення, наші інформовані співрозмовники висловлювали сумніви, що Порошенко буде в Бенувілі й Уїстреамі. І все-таки  Париж прийняв рішення, яке має величезне значення і за своїми політичними наслідками, і з погляду відновлення історичної справедливості. 

Після початку російсько-української війни з анексією Криму та  "розхитуванням" збройного протистояння на Сході України світові лідери не хочуть зустрічатися з Володимиром Путіним. Росія нині перебуває у м'якій ізоляції, а в її лідера, якого британський принц Чарльз порівняв із Гітлером, заплямована репутація. І з "бажаним" гостем у Нормандії не те що говорити – перебувати поруч не бажають ані Барак Обама, ані Єлизавета II, ані інші учасники торжеств. За інформацією Bild, вони навіть "сигналізували" Парижу, що не хочуть  бути зображеними з Путіним на загальній фотографії.

Тому ізоляція,  хай і трохи пом'якшена майбутньою зустріччю з Олландом та  можливою розмовою з Меркель, з одночасною присутністю в Нормандії Петра Порошенка, якого в Кремлі вважають не цілком легітимно обраним президентом, — це ще одна демонстрація ставлення "другого фронту" до Володимира Путіна й політики, яку він проводить. Адже запрошення Порошенка означає, що світова спільнота  визнає вибори легітимними, а лідери ЄС і США готові вести з українським політиком переговори навіть до його інавгурації — офіційного вступу на посаду. Мимоволі Путін братиме участь в одному з ним заході, за  фактом  визнаючи легітимність українських виборів. І хтозна –  можливо, в рамках цих торжеств Путін "випадково" зустрінеться з Порошенком. У кожному  разі, над цим активно працює німецька дипломатія.

Та й сама присутність на торжествах у Нормандії ще одного лідера колишньої радянської республіки — істотний удар по шовіністичній політиці Путіна. Адже російська пропаганда нині робить усе, аби  представити Червону армію — російською, а перемогу СРСР у Другій світовій війні — як перемогу Росії. 

Пам'ятаєте спіч Володимира Путіна 2010 р. про роль Росії в перемозі над фашизмом? Про те, що Росія могла б самостійно перемогти у Великій Вітчизняній війні, без допомоги України? "Тепер із приводу наших відносин з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що  якби ми були розділені, то не перемогли б у війні. Ми все одно  перемогли б, тому що ми — країна переможців", — так відповів 4 роки тому нинішній російський президент на запитання відомого лідера байкерського клубу "Нічні вовки" Олександра Залдостанова (Хірурга). За словами Путіна, статистика часів Другої світової війни свідчить, що найбільших  втрат  зазнала  саме РРФСР — понад 70%. "Це означає, що війна виграна, не хочу нікого ображати, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах", — сказав він. 

Але цей ретельно формований Кремлем міф про те, що війну виграла Росія, поступово валиться: на Заході зростає  розуміння, що Радянський Союз — це не виключно  Російська Федерація, що не тільки росіяни зробили внесок  у розгром фашизму, а українці — не співучасники нацистських злочинів. 

За даними відомого радянського і російського демографа, соціолога й економіста Леоніда Рибаковського, Росія у роки війни втратила 12—16 млн людей. Але фактом є й те, що жертвами Другої світової війни стали близько 27 млн радянських громадян. Близько третини їх  (а це 8—10 млн, а може, й більше) — українці, а близько 48% — росіяни. За підрахунками Інституту історії України НАН, як повідомляє Вікіпедія, у лавах Червоної армії загинуло 3,5—4 млн українців, у радянських партизанських формуваннях — 40—60 тис., у загонах ОУН і УПА — понад 100 тис. У 230 концтаборах і гетто, а також в інших місцях масового знищення від рук нацистів загинуло 5,5 млн людей. Прямі людські втрати України становлять 8—10 млн, демографічні — 10—3 млн. Інакше кажучи, з 41,7 млн осіб, які жили до війни на території УРСР, у роки Другої світової   загинула чверть. 

Із 2,8 млн людей, вивезених гітлерівцями до  Німеччини з СРСР працювати  на заводах та  в сільському господарстві, близько 2,4 млн були з України. Понад 500 найбільших українських підприємств було перевезено за Урал з УРСР. Як пише у своїй статті в "Українській правді" генерал-лейтенант запасу Петро Процик, "на руїни перетворилися 720 українських міст і селищ, 28 тис. сіл, із яких 250 було спалено, знищено 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, вишів, технікумів і НДІ; а також понад 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. І все це робили не тільки нацисти, а й радянські війська під час відступу". 

Наведемо ще трохи статистики. Із 15 фронтів, які  діяли під час війни 1941—1945 р., понад половину очолювали   маршали й генерали українського походження.    У військах чотирьох Українських і 1-го Білоруського фронтів, які вели бойові дії на території України, українці становили 50—70% особового складу. У самій же Червоній армії служили близько 6,6 млн українців. Половина солдатів-українців, які  вижили, залишилися інвалідами. За битву під Москвою 20 українців удостоєні  звання Героя Радянського Союзу, 68 — під Ленінградом. Із 580 осіб, які отримали  Зірку Героя за Берлінську операцію, 100 були українцями.

Нині офіційна Москва не говорить про те, що перемога над нацистською Німеччиною — це перемога всіх народів, які  жили в СРСР. Як і  уникає російська пропаганда згадувати  той факт, що в 1939—1941 рр. Радянський Союз був фактично союзником гітлерівської Німеччини, а бійці Червоної армії разом із солдатами Вермахту влаштовували спільний парад у Бресті. І, звинувачуючи в колабораціонізмі українців, офіційна пропаганда всіляко виправдовує участь росіян у збройних формуваннях Третього Рейху. А таких було близько 400 тис. чоловік.

Відбираючи в Путіна монополію на перемогу Радянського Союзу в Другій світовій війні, Захід відновлює історичну справедливість. Але було б природно не обмежуватися запрошенням тільки П.Порошенка. Справедливо стосовно мільйонів білорусів, які загинули в роки війни, було б запросити в Нормандію і президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він, на відміну від Володимира Путіна, війну не розв'язував. 

30.05.14 р.

Європарламент: вибори закінчилися, але битва тільки почалася Серед євродепутатів уперше — громадянка України

Олексій Коваль, Дзеркало тижня

Серед євродепутатів уперше — громадянка України

Політичним землетрусом, неприємним сюрпризом і навіть шоком назвали підсумки виборів до Європарламенту, що завершилися минулими вихідними. На такі порівняння й епітети не скупилися насамперед ті європейські політики й оглядачі, які, мабуть, не вірили в очевидне, — Європа і європейці у своїх уподобаннях виявилися зовсім іншими, ніж були ще кілька років тому. Жителі країн Євросоюзу стали менш "проєвропейськими", але при цьому більш прагматичними й егоїстичними, якщо протиставляти ці епітети поняттю "європейська солідарність". Вони голосували за іншу Європу, ніж та, в якій їм довелося стикнутися з економічною кризою і нерішучістю в зовнішній політиці та питаннях забезпечення подальшого розвитку й інтеграції. 

Утім, із землетрусом справді можна порівняти саме зміну політичного ландшафту, який уже довго перекроюють в окремих країнах, але який тепер, після виборів до Європарламенту, постав у всій своїй красі вже в загальноєвропейському масштабі. Європейці пішли на повідку в популістів, які обіцяли швидке вирішення проблем. Підтримали політиків із праворадикальних партій, які йшли на вибори під гаслом "менше Європи, менше європейської бюрократії, "тоталітаризму" і диктату з Брюсселя". Однак нині цих гасел, зрозумілих європейцям, очевидно, вже недостатньо, щоб змусити Європу йти далі. Для нової Європи струс виборами був потрібен, щоб усвідомити нові реалії, в яких вона має жити, і на основі цього розуміння виробити новий алгоритм свого розвитку в майбутньому. 

Не варто перебільшувати, говорячи про певну кризу інститутів ЄС або навіть імовірні катастрофічні наслідки минулих виборів до Європарламенту для європейського проекту. Реальність, скоріше, свідчить про певну новизну того, що відбувається, і це навіть дає змогу відразу завважити кілька позитивних для Європи моментів. 

Першим із них під час цих виборів стала явка виборців, яка вперше за 30 останніх років виборів до Європарламенту не зменшилася й перевищила 43% (тобто залишилася на рівні 2009 р.), а в низці ключових країн навіть виявилася вищою за звичну. Ця обставина — вже добрий знак, що частині європейців принаймні не байдужа доля Союзу. Тривожним сигналом можна вважати зниження активності в низці невеликих країн, зокрема тих із них, які приєдналися до ЄС 2004 року, але особливо зазначимо зростання активності в Румунії й Литві. Таким чином, цілком виправданим виявилося минулорічне рішення керівництва ЄС, яке пересунуло вибори з 5—
8 червня 2014 р. на 22—25 травня через збіг останнього дня виборів з католицьким святом П'ятидесятниці.

Водночас слід визнати, що досить висока явка виборців зовсім не свідчить однозначно про зростання кількості прихильників європейського проекту загалом. Можливо, навіть навпаки. Частина європейців голосувала за новий парламент саме через невдоволення нинішнім станом речей у Союзі, і дехто вважав, що через вибори в Європарламенті можна вплинути на зміну політичних розкладів, які усталилися в ЄС, "перезавантаження" органів Союзу. Адже за Лісабонським договором Європарламент отримує додаткові важелі для впливу на цю ситуацію (див. DT.UA, №15, 25 квітня 2014 р.). 

Позитивним моментом перегонів також стала "персоналізація" передвиборного процесу на основі пропозицій Єврокомісії висувати основних кандидатів від провідних європейських політичних партій. На думку професора лондонської школи економіки Саймона Хікса, поїздки цих політиків по всій Європі підвищили інтерес до майбутніх виборів. Дали можливість відкрито й чесно обговорити багато питань європейського майбутнього і таким чином забезпечили "персоніфікованим кампаніям" певний успіх, дозволили зосередити вибори в цілому навколо "загальноєвропейських проблем" і водночас завадили національним партіям перетворити вибори до Європарламенту на місцеві "референдуми" з приводу якихось локальних проблем. На думку Хікса, найліпше в цій новій ситуації зорієнтувався лідер соціал-демократів і голова попереднього скликання Європарламенту Мартін Шульц, який перетворив вибори до Європарламенту на свою передвиборну кампанію.

Очевидно, ця обставина неабияк сприяла тому, що під час виборів соціал-демократичні партії в новому Європейському парламенті отримали 25,6% мандатів і збільшили свою фракцію на вісім мандатів — до 192 з 751. Однак цей очевидний успіх сам Шульц не вважає вагомою перемогою. У результаті Прогресивний альянс соціалістів і демократів у Європарламенті (ПАСД) буде змушений піти на компроміс з усіма, хто буде готовий обговорювати їхню соціально орієнтовану програму. Насамперед ідеться про боротьбу з безробіттям серед молоді в країнах ЄС, ухилянням від оподаткування і про посилення контролю за банківським сектором єврозони. Загалом соціалісти домагатимуться кардинальної зміни парадигми в розвитку Європейського Союзу останніх років — відмови від жорстких методів економії та збільшення інвестицій у створення нових робочих місць, що забезпечить Союзу розвиток і економічне зростання. У цих ідеях союзниками соціалістів цілком можуть стати європейські зелені (у них 
52 мандати), які також висловлюються за першорядну увагу до проблеми безробіття в ЄС як головної причини, яка стримує вихід Союзу з економічної кризи. Єдине застереження, з яким виступила з цього питання лідер зелених Ска Келлер, — робочі місця мають створюватися в секторах "зеленої" економіки, що дасть змогу запобігти змінам клімату і "припинити непрозорі й недемократичні практики трансатлантичного інвестиційного партнерства". Втім, зелені не пов'язані зобов'язаннями з соціалістами і кажуть, що підтримають кожного, хто підтримає їхні ідеї. Соціал-демократи впевнені, що саме їхня програма домінуватиме на порядку денному в новому Європарламенті, попри те що більшість євродепутатів представляють правоцентристські й консервативні сили. 

Водночас саме Шульц назвав день оголошення результатів виборів до Європарламенту 26 травня "поганим для ЄС". Тоді стало ясно, що чверть голосів виборців у Франції отримав "Національний фронт" Марін Ле Пен — партія, яка, за словами Шульца, стоїть на позиціях "расизму, ксенофобії та антисемітизму". Успіх правих і радикальних партій на виборах нинішній голова Європарламенту пояснив розчаруванням і втратою віри, страхом європейців за своє майбутнє. Особливо хочеться зазначити, що "Народний фронт" уперше випередив своїх конкурентів — Соцпартію і Союз за народний рух — під час національного голосування і стане найбільшою групою французьких євродепутатів. Крім того, на протилежному від Франції березі Ла-Маншу 27% узяла консервативна партія антиєвропейського спрямування — Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP), яка виступала за вихід країни з Євросоюзу, створення робочих місць для британців, жорсткість імміграційної політики як у Британії, так і в Європі загалом. Цей результат також похитнув традиційний для британської системи баланс двох найбільших партій — консерваторів і лейбористів. Місцеві вибори, що проводилися також в Англії та Північній Ірландії одночасно з європейськими, показали, що радикали можуть вплинути на результати національних виборів у країні в 2015 р. Їхня нинішня перемога на виборах до Європарламенту, як вважають експерти, також послабить вплив британського уряду Кемерона на рішення, які ухвалюватимуть у стінах інститутів ЄС. Серед інших праворадикальних партій непоганий результат (26,7%) здобула данська Народна партія. Водночас друге місце в Угорщині з 14% посіли націоналісти з "Йоббік", які матимуть у парламенті три мандати, тоді як угорські соціалісти змогли отримати лише два. Нагадаємо, що "Йоббік" схвалила анексію Криму Росією. 

У Польщі антиєвропейська "Нова правиця", лідер якої відкрито закликав заарештувати половину нинішніх єврокомісарів за фінансові махінації, отримала чотири європейські мандати, а євроскептики поступилися польським соціалістам. Водночас 5-відсотковий бар'єр на виборах у Польщі не зміг перебороти "Національний рух" (RN, Ruch Narodowy), що об'єднав у собі відверто націоналістичні й праворадикальні угруповання.

Експерти не виключають, що новообрані євродепутати від праворадикальних і антиєвропейських партій спробують змінити склад Європарламенту через формування своєї фракції. За існуючими правилами, нова група може бути створена за наявності в її складі 25 депутатів, що представляють як мінімум сім країн ЄС. На цей момент французький "Національний фронт" (має 24 мандати), австрійська Партія свободи, бельгійський "Фламандський інтерес", "Шведські демократи" й італійська "Ліга Півночі", а також євродепутати від нових партій Німеччини (як-от "Альтернатива для Німеччини") не входять до жодної з наявних у Європарламенті груп, і вони цілком можуть домовитися про створення нової. У такому разі вони отримають можливість активніше впливати на роботу парламенту, формувати порядок денний засідань, пропонувати своїх кандидатів на керівні пости парламентських комісій і навіть, можливо, претендувати на один із керівних постів у самому Європарламенті. Лідер "Національного фронту" Марін Ле Пен уже заграє з Партією свободи і грецькими радикалами з "Золотої зорі", щоб сформувати Європейський альянс свободи. Сама пані Ле Пен вважає, що в неї вистачить сил і прихильників, аби поборотися за пост віце-спікера Європарламенту. Однак у націоналістів з різних кінців Євросоюзу замало спільного, щоб говорити про те, що вони зможуть швидко домовитися. Так, націоналісти навряд чи схочуть об'єднуватися з більш радикальними партіями, такими як грецька "Золота зоря" й угорський "Йоббік". Водночас менш радикальні депутати з Партії незалежності Сполученого Королівства навряд чи погодяться працювати в тандемі з націоналістами.

При цьому аналіз роботи євроскептиків у попередньому складі Європарламенту чітко вказує на те, що ці партії взагалі не схильні до якоїсь активної і конструктивної роботи. Вони часто відмовляються голосувати й, скоріш за все, будуть зацікавлені в тому, щоб "відрізати" собі кілька парламентських комітетів і домагатися додаткового часу для виступів під час пленарних засідань, аби використати цю трибуну для трансляції своїх ідей не так на європейську, як на свою локальну аудиторію. Ряд експертів припускає, що цим, власне, й обмежиться весь негативний вплив від зростання популярності націоналістичних і праворадикальних партій у ЄС. 

І все ж таки найбільший сюрприз на минулих виборах піднесла найбільша сила Європарламенту — Європейська народна партія, яка і в новому складі законодавчого органу ЄС зберегла своє домінуюче становище за кількістю депутатів — 213 осіб. Але порівняно з попереднім складом Європарламенту представництво ЄНП скоротилося аж на 61 мандат. Ця дивна перемога, яку багато хто в Європі називає "перемогою з поразкою", змусить "народників" також шукати підтримки в інших груп. Найбажанішою для них була б коаліція з соціалістами. Таким чином у Європарламенті виникла б домінуюча сила, що поєднує понад половину депутатського корпусу. Вона дозволила б євродепутатам не тільки вирішувати питання роботи й виборів керівництва Європарламенту, а й виступити з погодженою позицією при формуванні нових керівних органів Євросоюзу, зокрема Єврокомісії.

Ще одним сюрпризом стане поява в стінах Європарламенту депутата ЄНП з громадянством України, яка пройшла туди за квотою угорської партії "Фідес", що отримала 11 мандатів. Андреї Бочкор — викладачці Закарпатського угорського інституту, яка представляє Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), — було надано дев'яте місце в партійному списку угорської правлячої партії. "Я планую працювати в Брюсселі, щоб сприяти інтеграції України в Європейський Союз, а також представляти інтереси угорської громади Закарпаття", — заявила евродепутат в інтерв'ю регіональним ЗМІ.

Уже після оголошення результатів виборів 27 травня основний кандидат від ЄНП Жан-Клод Юнкер і Мартін Шульц зустрілися вперше для обговорення можливості створити коаліцію консерваторів і соціалістів. При цьому лідер соціалістів погодився підтримати Юнкера на посаду голови Європейської комісії. Однак проблема в тому, що Шульц і його однопартійці вважають: результати минулих виборів ЄНП не повинна тлумачити як свою перемогу, і коаліцію якщо й буде створено, то тільки за умови, що "народники" підтримають основні положення соціал-демократичної програми. Якщо до того ж кандидатура Юнкера провалиться на виборах голови Єврокомісії, для лідера соціал-демократів ця чергова поразка противника буде також сигналом до того, що тепер на посаду голови Єврокомісії може претендувати він сам.

Однак і це ще не все. Навіть маючи загалом 403 голоси, коаліції ЄНП і ПАСД у Європарламенті бажано мати підтримку ще однієї з груп — зелених або лібералів. Останні ж самі не проти "пройти по трупах" своїх політичних опонентів і потенційних союзників, якщо мова піде про вибори голови Європарламенту. На цей пост Альянс лібералів і демократів за Європу активно просуває Гі Верхофстадта. Однак, як кажуть у Брюсселі, ліберали з АЛДЄ, через очевидну слабкість як соціал-демократів, так і консерваторів, можуть за свою участь у великій коаліції з ними також зажадати для свого лідера посади голови Єврокомісії. І обґрунтувати свою вимогу тим фактом, що Мартін Шульц, мовляв, ніколи не обіймав пост урядового чиновника, а його великі амбіції управляти Європою на посаді голови Єврокомісії вже налаштували проти його кандидатури деяких впливових лідерів ЄС, зокрема канцлера Німеччини Ангелу Меркель, низку інших лідерів країн Євросоюзу, а також президента Європейської Ради Хермана Ван Ромпея.

Уже тепер ясно: якщо боротьба в Європарламенті продовжиться і лідери фракцій не зможуть знайти компроміс, Європейська Рада, єврочиновники зможуть використати ситуацію для збереження свого домінуючого становища в ухваленні рішень і наявного стану речей у Євросоюзі — коли вибори голови Єврокомісії проходять кулуарно; коли думка європейських виборців означає менше, ніж голос політика; коли такі потрібні для ЄС реформи залишаються тільки мріями, а не реальністю.

Таємниця президентського успіху

Юлія Загоруйко, Дзеркало тижня

Неділя 25 березня 2014 р. не тільки для України, а й для Литви стала історичною. І якщо українці у першому турі більшістю голосів обрали президента на дострокових виборах, то литовці у другому турі чергових виборів підтвердили свої симпатії — знову обрали чинного президента Далю Грібаускайте. Другий тур виборів президента Литви продемонстрував явку виборців 47%, що непогано на тлі загальноєвропейської виборчої апатії. Інавгурація переобраного президента відбудеться 12 липня. 

Неминуча перемога

Перший тур президентських виборів відбувся в Литві 11 травня. Разом із Далею Грібаускайте за посаду президента боролися ще 6 кандидатів, усі чоловіки. Це дозволило спостерігачам жартувати про Білосніжку та шестеро гномів, маючи на увазі, що суперники Грібаускайте набрали набагато менше голосів, ніж вона. Але 46% першого туру виявилося замало для перемоги. Тому в другому турі її суперником став кандидат від соціал-демократичної партії, колишній міністр фінансів і нинішній депутат Європарламенту Зігмантас Бальчітіс, який набрав у першому всього близько 14% голосів. 

Варто сказати, що для Бальчітіса відсоткова картина виборів 25 травня істотно поліпшилася: він отримав 40% за рахунок об'єднаних голосів претендентів, котрі не пройшли у другий тур. Однак навіть такий поліпшений результат не допоміг соціал-демократові перемогти безпартійну Грібаускайте. 58% виборців від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні, віддали свої голоси за чинного президента, якого вперше в історії країни було обрано другий раз поспіль. 

Варто нагадати, що перші свої президентські вибори Даля Грібаускайте виграла 2009 р., перемігши в першому турі з небаченим досі в Литві результатом — 69% голосів. Відтоді кількість її прихильників зменшилася, однак нинішній курс президента Грібаускайте, підтримуваний лібералами й консерваторами, влаштовує більшість литовських громадян.

Зовнішньополітичний "коник"

Зовнішня політика, яку проводить Грібаускайте, завжди була виграшним боком її діяльності на посаді президента. Володіння кількома іноземними мовами — англійською, французькою, польською та російською — дає можливість вільно спілкуватися в обговоренні зовнішніх викликів для Литви. 

У 1970-ті Даля Грібаускайте вивчала політекономію в Ленінградському державному університеті, 1988-го захистила дисертацію в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, у 1991-му навчалася за програмою для керівників в Інституті міжнародних економічних відносин Джорджтаунського університету у Вашингтоні. 
У незалежній Литві вона обіймала різні державні посади, а 2004-го, після вступу Литви в Євросоюз, стала єврокомісаром із питань бюджету та фінансового планування. 

Різнобічний закордонний досвід не тільки працює на її власний імідж, а й дає чималу користь країні. Крім того, литовські президенти традиційно багато уваги приділяють зовнішній політиці, оскільки такою є тактика виживання для маленької країни у глобальному світі.

Головним стратегічним партнером Литви залишаються Сполучені Штати Америки. Переобраному президентові належить налагодити ослаблі литовсько-польські контакти, оскільки цього вимагають партії правлячої коаліції і прості громадяни. У рамках Євросоюзу Литва прагнутиме розвивати активні відносини з Німеччиною та скандинавськими країнами. Що стосується російського вектора, то відносини Вільнюса й Москви в найближчі 5 років навряд чи потепліють.

Протягом першого п'ятирічного терміну президентства Даля Грібаускайте зуміла утримати доволі високий рейтинг. При цьому її позицій не порушили постійні підозри та розслідування причетності до співпраці з КДБ. Тема ця переважно отримує хвилеподібний розвиток у російській пресі. Але й доморослі сищики не проти зіграти в політику на цій темі. Наприклад, колишній глава департаменту держбезпеки Литви, який не зумів зібрати 20 тис. підписів для участі у президентських виборах, заявляє, що йому відомо, нібито нинішня президент ретельно приховує "темні рядки" своєї біографії.

Історія ця неабияк набридла і президентові, і литовцям. Тому на початку 2014 р. "Центр геноциду і протистояння радянській окупації" офіційно заявив, що не має даних про співпрацю Грібаускайте зі спецслужбами СРСР. 

Фактор Росії

Провідні литовські та європейські експерти одностайні в тому, що популярність чинного президента під час нової виборчої кампанії істотно зросла на підставі її чіткої позиції щодо України. Грібаускайте однозначно засудила російську анексію Криму й підтримала українців у їхньому прагненні до євроінтеграції. І щосили намагалася переконати Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію під час Вільнюського саміту Східного партнерства в листопаді минулого року. 

Відразу після першого туру президентських виборів 2014 р. Грібаускайте, яка будувала кампанію на жорсткій критиці дій Росії в Україні, заявила: "Ми не збираємося продавати Литву за масло". Бо саме тоді Росія відкрила новий фронт економічної війни проти Литви, запровадивши ембарго на м'ясні та молочні вироби. А слова про масло стали неформальним слоганом виборів.

Тим часом опоненти Грібаускайте під час передвиборної кампанії якщо й наважувалися критикувати Росію, то досить обережно. При цьому постійно нагадували, що Росія — головний торговий партнер Литви й безальтернативний постачальник енергоресурсів, тому відносини з Росією мають залишатися конструктивними. Такою була думка голови парламентського комітету з національної безпеки від Партії праці Артураса Паулаускаса, за сумісництвом — одного з суперників Грібаускайте в першому турі президентських перегонів. Він же обвинувачував чинного президента в перебільшенні потенційної загрози для Литви з боку Росії. 

Однак литовці (як, втім, усі жителі Балтії), доволі налякані діями Росії із захисту російськомовного населення в інших країнах, повністю підтримали позицію Грібаускайте. Можна сказати, що дії Росії значною мірою консолідували литовського виборця. 

На прес-конференції після другого туру виборів Грібаускайте торкнулася відносин із грізним сусідом: "Ми готові до співпраці з Росією, але ми ніколи не дозволимо на себе тиснути... і вказувати, що і як Литва повинна робити". Політологи вважають, що при новому/старому президентові відносини з Росією й надалі залишаться напруженими.

А конкурент Грібаускайте у другому турі, Бальчітіс, взагалі не поспішав критикувати Росію, хоча, на думку оглядачів, було зрозуміло, що лейтмотивом литовських виборів стане українське питання. Головний бій у другому турі між кандидатами відбувся під час національних теледебатів, на яких Грібаускайте ґрунтовно розбила свого конкурента. 

Крім усього іншого, Зігмантас Бальчітіс не тільки брав участь у боротьбі за президентство, а й виставив свою кандидатуру на посаду європарламентарія від Литви. 25 травня він президентом не став, зате запасний варіант спрацював — у парламент ЄС він пройшов. Литовські газети іронічно писали, що європарламентарієм Бальчітіс хотів бути більше, ніж президентом, тому й програв другий тур. 

Образ президента

Далі Грібаускайте 58 років. Вона вродлива й жіночна, але ніколи не була у шлюбі, в неї немає дітей. Вона пам'ятає про свій вік і статус — одягається строго й скромно. Володіє чорним поясом карате. У її арсеналі — нетрадиційні політично-популістські ходи. Наприклад, у квітні ц.р. президент Грібаускайте через свою сторінку в Twitter запропонувала Павлу Дурову, засновникові російської соцмережі "ВКонтакте", облаштуватися в Литві. Оскільки Дуров, усунутий на той час із посади гендиректора власної соцмережі в Росії, займався пошуками штаб-квартири для нового проекту — мобільної соціальної мережі — і хотів знайти країну, в якій би дотримувалися права людини.

Наступний крок — фотосесія Грібаускайте з музикантом Стівеном Тайлером, лідером групи Aerosmith, напередодні другого туру виборів. Опоненти президента засудили такий очевидний, на їхню думку, піар. Але чого не зробиш ради завоювання електорату з різних вікових груп…

Проте є в литовського президента риса, яка справді імпонує її співвітчизникам, — поміркованість у витраті державних грошей. Приміром, перша інавгурація Грібаускайте 5-річної давності обійшлася без пишних свят, оскільки в країні лютувала фінансова криза. Традиційний прийом у президентському палаці був скасований. Цього разу його теж не буде. 

"Феєрверків і бенкетів не планую і, напевно, не плануватиму наступні 5 років", — зазначила Даля Грібаускайте. У день другої інавгурації 12 липня (у 2009 р. перша відбулася також 12 липня — правило має бути дотримане) новообраний президент складе присягу в парламенті. А для людей, за словами Грібаускайте, планується концерт, у якому музиканти виступлять безкоштовно.

Без різких рухів

Що стосується внутрішньої політики, то стиль правління президента Грібаускайте далекий від різких заяв та рішень. Тим більше що керує країною уряд під керівництвом прем'єра. Президент може лише висловлювати свої побажання. 

Формально після президентських виборів уряд має скласти повноваження. Ось чому наступного дня після виборів прем'єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс (він же лідер соціал-демократичної партії, яка підтримувала на виборах опонента Грібаускайте) заявив, що з новообраним президентом уже стисло обговорював майбутню стратегію, що залишається у кріслі прем'єр-міністра, і що йому дозволено визначитися зі складом майбутнього уряду. 

Хоч як парадоксально, фактор російської агресії на території України не тільки мобілізував електорат литовського президента, а й істотно вплинув на зговірливість її опонентів в уряді. Зокрема й щодо такого питання як збільшення оборонного бюджету країни. І якщо раніше це питання було головним пунктом розходжень між президентом Грібаускайте та прем'єром Буткявічюсом, то цього разу проблему вирішили без зволікань: у 2014 р. його збільшили на 120—130 млн литів за рахунок внутрішніх резервів.

21.05.14 р.

Євросоюз сформував єдиний список документів, необхідних українцям для отримання віз

Євросоюз сформував єдиний список документів, які громадяни України мають надати для отримання віз.

Про це 21 травня на конференції "Лібералізація візового режиму між Україною та ЄС: Хто виграє?" заявив директор департаменту Європейського Союзу при Міністерстві закордонних справ України Всеволод Ченцов, передає РБК-Україна.

"ЄС нарешті спромігся вийти на єдиний список документів, які мають надаватися громадянами України. Це спростить процедуру отримання віз, як одноразових, так і багаторазових. Я не скажу, що ми в захваті й що наші застереження до цього списку були на 100% враховані. Ми будемо працювати і надалі вимагати його скорочення і вилучення з нього документів, які ускладнюють життя нашим громадянам", - сказав Ченцов.

Він також додав, що комісар у внутрішніх справах ЄС Сесілія Мальмстрьом активно вимагає від країн-членів Євросоюзу виконувати свої зобов'язання перед Україною.

"Нам також відомо про направлення окремого листа, окремого звернення комісаром ЄС Сесілією Мальмстрьом до країн-членів ЄС саме з проблематики видачі довготермінових багаторазових віз. Європейська комісія, яка є органом, відповідальним за імплементацію досягнутих домовленостей, вона активно вимагає від країн-членів ЄС дотримуватися взятих зобов'язань", - додав представник МЗС.

У Міністерстві закордонних справ України сподіваються, що Європейський союз зможе ефективно контролювати отримання віз в ЄС громадянами Росії в Криму.

"Питання, як бути з громадянами РФ, які живуть в Криму. ЄС заявив, що всі громадяни РФ, які проживають в Криму, вони повинні звертатися за візами до консульства в Україні і це дуже правильно. РФ вдається до різних хитрощів, але в ЄС є достатньо інструментів, щоб встановити де насправді проживає така особа. Я думаю, що ефективний контроль буде здійснюватися і таким чином ЄС не визнає факт анексії", - розповів Ченцов.

Він також додав, що громадяни України, які проживають у Криму, повинні отримувати візи в консульствах України в інших містах.

"Ця проблема не залишається без уваги МЗС. Це питання ретельно відпрацьоване в ЄС в контексті візової проблематики. Це українська територія. Громадяни України, які проживають в Криму, залишаються українськими громадянами, але в Криму немає консульств. Ці громадяни повинні отримувати візи в консульствах в інших містах України", - зазначивЧенцов.

Нагадаємо, Європейський Союз заборонив видавати жителям Криму всі види віз у посольствах на території РФ. Іноземці, які хочуть відвідати Крим, повинні отримати російську візу.

В.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця прогнозує початок дії безвізового режиму з Європейським Союзом з 1 січня 2015 року.

13 травня Верховна Рада ухвалила чотири закони, необхідні для переходу до другого етапу плану з візової лібералізації.

Глава МЗС України: Ситуацію на сході країни можна швидко врегулювати

Андрій Дещиця в інтерв'ю DW позитивно оцінив заклик донецького олігарха Ріната Ахметова чинити опір сепаратистам на Сході країни та закликав до прямого діалогу з Москвою.

Міністри закордонних справ України та Німеччини під час зустрічі в Берліні

У вівторок, 20 травня виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця перебував з візитом у Берліні. Вранці він зустрічався з німецькими парламентаріями, вів переговори зі своїм колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром. У другій половині дня Дещиця виступив із доповіддю в Німецькому товаристві зовнішньої політики, а відтак відповів на запитання парламентського кореспондента DW Микити Жолквера.

DW: Пане міністре, яке значення Ви надаєте засіданням круглого столу, які почалися в Україні, та як оцінюєте у зв´язку з цим роль німецького дипломата Вольфґанґа Ішинґера?

Андрій Дещиця: Круглі столи, які відбуваються в Україні, - це процес обговорення тих актуальних питань, які перебувають на актуальному порядку денному. Це, зокрема, питання конституційної реформи, проблеми місцевого самоврядування, економічні перетворення, реформа боротьби з корупцією. Ми вважаємо, що такі круглі столи повинні відбутися в усіх регіонах України - і на Сході, як ми це вже зробили, і на Заході. Такий формат необхідний для того, щоб люди могли висловитися, озвучити свої погляди і пропозиції щодо того, як покращити законодавство в цих сферах. Посол Ішинґер, який бере участь у підготовці таких круглих столів, своїм досвідом, знаннями дуже допомагає нам під час обговорення таких питань.

Як можна з Вашої точки зору порівняно швидко розрядити ситуацію у східних регіонах України, і чи багато тут залежить від місцевих олігархів, зокрема, від Ріната Ахметова?

Я думаю, що ситуацію у Східній Україні можна доволі швидко врегулювати, якщо не буде підтримки цих екстремістських груп із боку Росії. Серед українського населення підтримки цих груп практично немає. І якщо не буде такої підтримки ззовні, зокрема фінансової, технічної, допомоги в передачі зброї, то такі групи довго не проіснують. А те, що пан Ахметов висловився на користь акцій протии сепаратистських груп, звісно, позитивний сигнал.

Яким ви бачите шлях нормалізації відносин із Росією?

Я думаю, що в довгостроковій перспективі нам усе-таки треба виходити на двосторонні контакти. Нині, на жаль, прямий діалог не виходить. Нам доводиться працювати через посередників - через партнерів у рамках женевського формату чи через посередників у Європейському Союзі.

Як ви думаєте, президентські вибори 25 травня в Україні та їх результати можуть допомогти налагодити діалог Києва з Москвою? Чи може новообраний президент стати для Росії зручнішим партнером для переговорів?

Я думаю, що ці вибори - дуже хороший шанс для того, щоб поновити наші відносини з Росією. Якщо Росія визнає вибори та їхні результати, причому незалежно від того, кого оберуть президентом, може з'явитися реальна перспектива почати переговори з новим українським президентом і урядом країни. Росія протягом уже декількох місяців стверджує, що вона не може розвивати відносини з Україною, тому що уряд країни, мовляв, нелегітимний. Але якщо президент і уряд будуть обрані під час демократичних виборів, то тоді чому не визнати їх і не розвивати з ними відносини?

Ризикніть зазирнути в майбутнє. Якими Ви бачите відносини України з Європейським Союзом? Чи стане ваша країна його повноправним членом в осяжній перспективі?

Так. Я думаю, що, напевно, не поки я на цій посаді, але протягом мого життя я побачу Україну членом Європейського Союзу. Ми провадимо дуже інтенсивний діалог із Євросоюзом. Останні кілька місяців показали, що в нас є взаєморозуміння із дуже багатьох питань. Але найголовніше полягає в тому, що український уряд, парламент, українське суспільство хочуть вступу до Європейського Союзу. Такий вибір підтримують понад 60 відсотків населення України. І я думаю, якщо спільними зусиллями ми будемо продовжувати рухатися цим шляхом, то в осяжному майбутньому зможемо розраховувати на членство в ЄС. Звісно, це теж залежатиме від того, як Європейський Союз дивитиметься на Україну. Сподіваюся, що дивитиметься позитивно.

Історична місія: ОБСЄ спостерігає за виборами в Україні попри всі небезпеки

Попри вкрай напружену ситуацію в Україні, ОБСЄ відрядить на президентські вибори 25 травня понад тисячу спостерігачів. В організації прогнозують, що вибори на Донбасі відбуватимуться за дуже хаотичних умов.

Спостерігачі ОБСЄ в Україні

Президентські вибори, які відбудуться 25 травня, є "абсолютно вирішальними" для України, заявила заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд. Окрім неї, важливість виборів регулярно підкреслює ціла низка провідних політиків та міжнародних інституцій. Як повідомляється, з тим, щоби допомогти Україні провести максимально чесні та прозорі вибори, на дільницях працюватимуть близько трьох тисяч міжнародних спостерігачів.

"Найбільша місія за всю історію"

Майже третину міжнародних спостерігачів до України відряджає Організація з безпеки та співробітництва в Європі. ОБСЄ постала перед однією з найбільших спостережних місій за всю свою історію, уточнює інформаційна агенція dpa. Імовірно, ця місія в Україні буде для ОБСЄ не тільки однією з найчисленніших, а й найнебезпечніших.

Неприємних інцидентів уже достатньо. У неділю, 18 травня, озброєні люди на кілька годинзатримали співробітників місії ОБСЄ в Донецьку, витягнувши їх із машин та доправивши до невідомого гаража. Невдовзі їх відпустили.

А у квітні проросійські сепаратисти у Слов'янську утримували групу військових спостерігачів ОБСЄ, серед них трьох військовослужбовців Бундесверу та німецького перекладача, а також інспекторів з Чехії, Швеції, Польщі та Данії. Заручників звільнили на восьмий день після інтенсивного міжнародного тиску та показового російського посередництва.

Недостатні гарантії безпеки

"В Україні панує хаос", - констатує Том Гоєм, директор Європейської школи в німецькому місті Карлсруе, який серед інших спостерігачів від ОБСЄ днями вирушить на вибори. Усвідомлюючи всі можливі небезпеки, 72-річний чоловік ушосте їде до України, бо вважає, що вибори мають стати початком процесу наведення ладу в країні. "Те, як працює Європа, я бачу кожного ранку. Європа означає для мене стабільність", - каже він.

Як розповів Гоєм, у день виборів спостерігачі ОБСЄ прийдуть на дільниці близько п'ятої ранку. Вони перевірять, чи є на дільниці бюлетені, чи в повному складі збирається комісія та чи опломбовані урни для голосування. Відтак вони обійдуть ще з десяток інших дільниць, де стежитимуть за перебігом голосування. Якщо будуть помічені порушення, то "найважливіше правило - ніколи не втручатися. Але ми цілий день надсилатимемо звіти до ОБСЄ в Києві", каже Том Гоєм і додає, що броньований жилет під час місії в Україні не вдягатиме.

Місію спостерігачів до України відряджає і Європарламент, розповіла в інтерв'ю Deutsche Welle євродепутатка від Соціал-демократичної партії Барбара Вайлер. Втім, її учасники не будуть присутніми у південно-східних областях України. "Європейська дипломатична служба вирішила, що ми не повинні їхати на схід на південь України. В Одеській області нам не можуть гарантувати безпеку", - каже вона і додає, що спостерігатиме за виборами на дільниці в Білій Церкві.

Вибори відбудуться, але не всюди

До 25 травня залишаються лічені дні, але тривожних повідомлень не меншає. У Донецькій та Луганській областях сепаратисти атакують виборчі комісії, викрадають печатки, подекуди викрадають голів комісій, повідомив очільник МВС України Арсен Аваков на прес-конференції в Києві в понеділок, 19 травня. "Чітко віддаємо собі звіт і нікого не обманюємо, що на величезній території Донецької і Луганської областей нормальним чином вибори провести буде вже не можна", - цитує його слова "Інтерфакс-Україна". 
Водночас посадовець підкреслив, що вибори в цілому відбудуться, навіть якщо оброєні бойовики зірвуть їх в окремих районах Донеччини та Луганщини.

Крок до стабілізації

Втім, за даними співкоординатора круглих столів національної єдності від ОБСЄ, німецького екс-дипломата Вольфґанґа Ішинґера, проблеми з виборами можуть виникнути на менше, ніж десяти відсотках території України.

Посередник від ОБСЄ підкреслює важливість виборів для стабілізації становища в Україні. "Після оголошення результатів виборів тим, хто виступає проти Києва, буде набагато важче розглядати обраного президента як нелегітимного", - пояснив він в інтерв'ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk. Ішинґер сумнівається в тому, що сепаратисти складуть зброю після 25 травня. Проте він вважає, що вибори можуть стати важливим кроком на шляху до врегулювання конфлікту за допомогою переговорів.

15.05.14 р.

Закон "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" набув чинності в четвер, 15 травня - наступного дня після публікації в газеті "Голос України".

Відповідно до закону, тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції і законів України. Громадянам України гарантується дотримання в повному обсязі їх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав і права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Закон визначає, що тимчасово окупованою територією України є: територія Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виняткова економічна зона, де Україна відповідно до свого законодавства користується фіскальними, санітарними, імміграційними і митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі - суверенними правами і юрисдикцією, підводний простір в межах територіального моря, повітряний простір, розташований над вказаною територією.

Згідно з ухваленим законом, громадяни України мають право на вільний і безперешкодний в'їзд і виїзд з тимчасово окупованої території за умови пред'явлення документа, що підтверджує громадянство України. В'їзд і виїзд іноземців і осіб без громадянства з тимчасово окупованої території можливий тільки за спеціальним дозволом через встановлені пункти в'їзду-виїзду. Порядок в'їзду іноземців і осіб без громадянства з тимчасово окупованої території встановлюється Кабінетом міністрів України.

Під час проведення виборів президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться. Водночас їм забезпечується можливість проголосувати на іншій території України. Документом визначено також, що примусове зарахування громадян України до громадян іншої держави не признається.

Вступил в силу закон об оккупированных территориях Украины

Закон определяет статус оккупированных территорий, устанавливает на них особый правовой режим, а также определяет особенности деятельности госорганов, предприятий, учреждений и организаций.

Закон № 1207-VII "Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины" вступил в силу. 14 мая 2014 г закон был официально опубликован в газете "Голос Украины".

Закон вступает в силу на следующий день после его опубликования – то есть сегодня.

Согласно закону, временно оккупированная территория является неотъемлемой частью территории Украины, на которую распространяется действие Конституции и законов Украины.

"Гражданам Украины гарантируется соблюдение в полном объеме их прав и свобод, предусмотренных Конституцией Украины, в том числе социальных, трудовых, избирательных прав и права на образование, после оставления ими временно оккупированной территории", - говорится в документе.

Так, закон определяет, что временно оккупированной территорией Украины являются: территория Автономной Республики Крым и города Севастополя; внутренние воды и территориальное море Украины, его дно и недра, на которых Украина осуществляет суверенитет, континентальный шельф и исключительная экономическая зона, где Украина в соответствии со своим законодательством пользуется фискальными, санитарными, иммиграционными и таможенными правами, а в особой экономической зоне и на континентальном шельфе - суверенными правами и юрисдикцией; подводное пространство в пределах территориального моря; воздушное пространство, расположенное над указанной территорией.

Во время проведения выборов президента Украины, народных депутатов Украины, всеукраинского референдума голосование граждан Украины на временно оккупированной территории не организуется и не проводится.

"Гражданам Украины, которые проживают на оккупированной территории, создаются условия для свободного волеизъявления во время выборов Президента Украины, народных депутатов Украины и всеукраинского референдума на другой территории Украины", - говорится в законе.

Документом определено также, что принудительное зачисление граждан Украины к гражданам другого государства не признается.

Государственные органы и органы местного самоуправления, образуемые в соответствии с Конституцией и законами Украины, их должностные и служебные лица на временно оккупированной территории действуют лишь на основании, и в пределах полномочий, предусмотренных Конституцией и законами Украины. Деятельность любых органов и их должностных лиц на временно оккупированной территории считается незаконной, если эти органы созданы или назначенные в порядке, не предусмотренном законодательством Украины.

Также в документе отмечается, что на временно оккупированной территории право собственности охраняется в соответствии с законодательством Украины.

Кроме того, закон предусматривает, что в связи с невозможностью осуществлять правосудие судами Автономной Республики Крым и г. Севастополя, правосудие в отношении дел этих территорий будет осуществляться соответствующими судами г. Киева.

Депутаты исключили из финальной редакции законопроекта норму о специальном режиме въезда на оккупированную территорию, нарушение которого предлагалось наказывать штрафами.

Следовательно, согласно принятому закону, граждане Украины имеют право на свободный и беспрепятственный въезд и выезд с временно оккупированной территории при условии предъявления документа, подтверждающего гражданство Украины. Въезд и выезд иностранцев и лиц без гражданства с временно оккупированной территории допускается только по специальному разрешению через установленные пункты въезда-выезда для таких лиц. Порядок въезда иностранцев и лиц без гражданства с временно оккупированной территории устанавливается Кабинетом министров Украины.

Україна має намір приєднатися до Найробійської конвенції про підняття затонулих суден

Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті почала роботу з ратифікації Найробийской міжнародної конвенції про підняття затонулих суден.

Як повідомила прес-служба Адміністрації морських портів України, ратифікація цього документа дасть змогу врегулювати правовідносини щодо майна, яке затонуло у виключній економічній зоні держави, та визначити відповідальність судновласника за видатки на встановлення місцезнаходження та підняття затонулого судна.

Найробійську міжнародну конвенцію про підняття затонулих суден, підписано 18 травня 2007 року в Найробі (Республіка Кенія). Вона встановлює єдині міжнародні правила і процедури для забезпечення швидкого й ефективного підняття затонулих суден і сплати компенсації за пов'язані з цим витрати, оскільки несвоєчасне вжиття необхідних заходів із підняття суден може становити небезпеку для судноплавства і завдавати шкоди морському середовищу.

С сегодняшнего дня Евросоюз открыл для Украины свой рынок Сегодня, 15 мая, европейский рынок полноценно открылся для украинских товаров и услуг. Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Лигу.

Напомним, 21 марта Украина подписала политическую часть соглашения об ассоциации с Евросоюзом. Стороны также подписали дополнительный документ, так называемый заключительный акт, согласно которому временное, до утверждения в парламентах Украины и стран-членов ЕС, выполнение политической части соглашения начнется немедленно. Экономическая часть вступит в силу после завершения избирательного процесса в Украине, в промежутке между летом 2014 и началом 2015 года. Дополнительный документ может быть подписан даже в отсутствие лидеров, на техническом уровне.

Европейский союз также в одностороннем отказался от каких-либо сборов на экспорт украинских товаров в ЕС и отстрочил вопрос по снятию таких сборов с товаров, которые поступают на территорию Украины.

Молдова 27 июня подпишет Соглашение об ассоциации с ЕС

Молдова подпишет Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом 27 июня на чрезвычайном саммите "Европейский Союз-Молдова".

13 мая в Кишиневе председатель Европейского Совета Херман Ван Ромпей передал премьер-министру Молдовы Юрию Лянкэ приглашение для участия в саммите.

Как сообщило Бюро правительства по связям с прессой, в ходе саммита состоится подписание Молдовой Соглашения об ассоциации, включая создание зоны свободной торговли с ЕС. Документ был парафирован в ходе саммита "Восточного партнерства" в Вильнюсе 29 ноября 2013 года.

Согласно сообщению, Ван Ромпей также пригласил премьер-министра Молдовы Лянкэ 29 мая в город Аахен для вручения ему премии "Charlemagne".

Лянкэ выразил благодарность, отметив, что "это является для Молдовы важным сигналом поддержки со стороны Евросоюза".

Напомним, Европейский Союз 29 ноября парафировал Соглашение об ассоциации с Молдовой.

Кроме того, с 28 апреля отменен визовый режим для обладающих биометрическими паспортами граждан Молдовы для краткосрочных поездок в страны Шенгенской зоны.

14.05.14 р.

Рада ухвалила закони, необхідні для наближення безвізового режиму з ЄС

Радіо Свобода

Україна завершила виконання першої фази плану дій з лібералізації візового режиму з Євросоюзом. На сьогоднішньому засіданні Верховна Рада ухвалила чотири законопроекти, необхідні для переходу до другої (імплементаційної) фази виконання плану дій щодо спрощення візового режиму з ЄС.

Зокрема, парламент ухвалив законопроекти з удосконалення сфери захисту прав біженців, боротьби з корупцією, діяльності омбудсмена із захисту персональних даних, а також протидії дискримінації в Україні.

В.о. президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що ухвалення таких законів наблизить введення безвізового режиму між Україною та ЄС.

За його словами, безвізового режиму з ЄС Україні можна чекати вже до кінця цього року.

ВР ухвалила "антидискримінаційний" закон у рамках лібералізації візового режиму з ЄС, вилучивши з нього норму про секс-меншини

Інтерфакс-Україна

Верховна Рада України на засіданні у вівторок 236 голосами ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації.

Розповідаючи про враховані поправки до закону, народний депутат фракції "УДАР", голова парламентського комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин-Валерій Пацкан зазначив, що "визначення терміна секс-меншини прибрали".

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, він розроблений для виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму між Україною та ЄС.

Проект закону враховує міжнародні стандарти і рекомендації у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, а також зауваження до закону України про засади запобігання протидії дискримінації в Україні, які були висловлені міжнародними експертами.

Згідно із законопроектом, зокрема, запропоновано внести відповідні зміни і доповнення до закону про засади запобігання та протидії дискримінації, про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до Цивільного процесуального кодексу України. У проекті закону запропоновано оновити термінологію закону України про засади запобігання та протидії дискримінації, зокрема, доповнити його визначеннями "пособництво в дискримінації" і "заявлений намір про дискримінацію", а також викласти у новій редакції визначення "дискримінації" і "непрямої дискримінації".

Турчинов підписав закон про суспільне телебачення

Українська правда

Виконувач обов’язків Президента, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов підтримав створення в Украні суспільного телебачення.

Про підписання відповідного Закону України № 1227-VII "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".

Які відомо, парламент ухвалив закон про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні 17 квітня.

Законопроектом передбачено створення "Національної суспільної телерадіокомпанії України" на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та низки інших підприємств.

Завданнями НСТУ є:

1) об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;

2) сприяння консолідації українського суспільства;

3) розвиток і зміцнення статусу української мови та культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;

4) сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп;

5) оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;

6) надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку;

7) сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.

Закон набирає чинності з дня його підписання.

У МЗС впевнені «в чіткості позиції уряду Угорщини, який підтримує Україну»

Радіо Свобода

В українському Міністерстві закордонних справ упевнені «в чіткості позиції уряду Угорщини, який підтримує Україну». Так заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський прокоментував заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про необхідність автономії та подвійного громадянства для угорців, які живуть у сусідніх країнах, зокрема, в Україні.

«Я знаю офіційну позицію уряду Угорщини, яка підтримує Україну в ці непрості часи. Ми ведемо дуже активний двосторонній діалог, який включає, в тому числі, і забезпечення прав національних громад: угорців – в Україні, українців – в Угорщині. Ми маємо діяти за одним ключовим пріоритетом – це європейські стандарти забезпечення прав національних меншин», – сказав заступник глави МЗС.

За словами Лубківського, Рада Європи, а також останній звіт ОБСЄ засвідчують, що права національних меншин в Україні дотримані на високому рівні, попри те, що сьогодні відбуваються значні порушення в Криму внаслідок дій окупаційного режиму. «Тобто, ми будемо і надалі захищати права усіх нацменшин. І з особливою турботою і увагою ми ставимося до угорської меншини, яка є частиною нашого простору. Водночас, це має бути чітко в межах українського законодавства і тих європейських стандартів, які поділяє Україна», – сказав Лубківський.

Відповідаючи на уточнююче запитання, чи не насторожує його така заява угорської сторони, заступник голови МЗС сказав: «Мені невідомо саме про таку дослівну заяву. Нам треба перевірити, чи в саме такій версії прозвучали ці слова. Але я впевнений в чіткості позиції уряду Угорщини, який підтримує Україну. Наша позиція є також незмінною і чіткою – ми захищаємо нацменшини, які проживають в Україні, захищаємо і будемо захищати права українців за кордоном».

Вчора прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у першому ж виступі свого третього терміну на посаді заявив про необхідність автономій і подвійного громадянства для угорців, які живуть у сусідніх країнах, зокрема, в Україні.

Намальованій явці на "референдумі" не повірили навіть у Держдумі

Укрінформ

На незаконному референдумі в Донецькій області проголосували не більш як 40% людей, які мають право голосу.

Про це у вівторок у Москві заявив депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов за підсумками свого візиту в Донецьку область, передає власний кореспондент Укрінформу в РФ.

«У Донецьку ми дійсно зараз маємо широкий народний рух. У нього велика база підтримки, що вилилася у велику явку на референдумі, але абсолютно не в таку, про яку відзвітувала «Донецька народна республіка». Жодних 70 відсотків там і в помині немає. Але я думаю, відсотків 40 там було», - сказав Пономарьов.

За його словами, картинки на російському телебаченні з кілометровими чергами на виборчих дільницях у Донецькій області були створені штучно. І пояснюється це тим, що було відкрито дуже маленьку кількість дільниць.

«Наприклад, для міста Донецька із більш як мільйоном жителів нормою є близько 500 дільниць, а відкрито було 117», - зазначив він.

Як підкреслив російський депутат, він перебував у Донецькій області з 9 травня і був присутній під час проведення референдуму.

«Ми проїхали усі школи по цілому ряду районів, і вибірку ми зробили досить репрезентативну. Ми були і в центральних районах, і в спальних районах, і сільських районах - усюди приблизно однаково. Приблизно усюди чверть дільниць від норми працюють і на цих дільницях черга», - підкреслив депутат Держдуми.

За границей созданы 114 избирательных участков для голосования на выборах президента Украины – МИД

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Общее количество украинских избирателей за границей составляет почти 470 тыс. человек, для них создано 114 избирательных участков в 75 странах мира, сообщили в Министерстве иностранных дел Украины.

"110 избирательных участков создано при посольствах и консульствах Украины. Больше всего участков создано в России – 6, в Германии - 5, по 4 - в Польше и США, еще 4 участка по представлению Министерства обороны - при воинских частях, дислоцированных за пределами Украины: в Демократической Республике Конго - 2, в Республике Либерия и Косово (Республика Сербия) по одному", - рассказал директор департамента информационной политики МИД Украины Евгений Перебийнис на брифинге во вторник в Киеве.

Он подчеркнул, что граждане Украины, которые проживают за пределами страны, или прибывают в период подготовки и проведения выборов из-за пределов Украины, реализуют свое право голоса на общих основаниях.

Е.Перебийнис напомнил, что 19 мая истекает срок подачи заявлений о включении в списки избирателей.

Выборы президента назначены на 25 мая.

Миротворческие силы ООН впервые в истории возглавит женщина

ИНТЕРФАКС

Уроженка Норвегии Кристин Лунд стала первой женщиной, назначенной на пост командующего миротворческими силами ООН, сообщает во вторник агентство АП.

Генеральный секретарь ООН Пан Ги Мун назначил К.Лунд на данный пост во вторник. Однако официально она вступит в должность 13 августа.

По словам К.Лунд, важно, чтобы другие женщины видели для себя возможности подняться по карьерной лестнице в системе ООН и стать командующими войсками.

Пятидесятипятилетняя женщина вступила в ряды вооруженных сил Норвегии в 1979 году. За ее плечами - опыт службы в Афганистане, Ливане и Боснии, в том числе в силах НАТО и ООН. Теперь основной задачей К.Лунд станет руководство миссией по поддержанию мира на Кипре и командование более 1 тыс. миротворцев ООН.

Кипр де-факто остается разделенным с 1974 года на Республику Кипр и признанную только Анкарой Турецкую республику Северного Кипра. 

13.05.14 р.

МИД Украины вызывает для разговора посла Венгрии в связи с высказываниями премьера Орбана

16:38 13.05.2014

http://interfax.com.ua/news/political/204587.html

Министерство иностранных дел Украины обеспокоено высказываниями премьер-министра Венгрии Виктора Орбана и приглашает для разговора венгерского посла.

"Высказывания главы венгерского правительства об автономии и двойном гражданстве для венгров, что противоречит действующему законодательству Украины, воспринимаются нами с обеспокоенностью, как не способствующие деэскалации и стабилизации ситуации в нашем государстве", - сказал она брифинге во вторник в Киеве директор департамента информационной политики МИД Украины Евгений Перебийнис.

В МИД Украины призвали венгерских партнеров к взвешенным подходам к таким чувствительным вопросам, как этнонациональная политика.

При этом Е.Перебийнис отметил с позитивной точки зрения заявление МИД Венгрии от 28 марта, в котором были осуждены провокационные заявления партии "Йоббик" на эту же тему.

Украинский дипломат сообщил, что во вторник в МИД приглашен посол Венгрии в Украине Михал Баер.

Е.Перебийнис отметил, что высказанное премьером Венгрии позиция относительно сограждан, проживающих за пределами страны, в том числе в Украине не является новой. "Всеобъемлющая поддержка Будапештом зарубежных венгров является одним из ключевых направлений национальной политики Венгерского государства и одним из ключевых факторов в построении взаимоотношений с окружающими странами. Следует также вспомнить, что за определенные аспекты этой политики Венгрия в свое время серьезно критиковалась со стороны своих партнеров в ЕС", - подчеркнул он.

При этом в МИД указали, что Венгрия является соседом и надежным партнеров Украины, который активно и последовательно поддерживает европейскую интеграцию Украины и решительно выступает за ее суверенитет и территориальную целостность.

Как ранее сообщило "Радио Свобода", В.Орбан заявил о необходимости автономий и двойного гражданства для венгров, которые живут в соседних странах, в частности, в Украине.

"Венгры, которые живут в Карпатском регионе, имеют право на двойное гражданство, на права национального сообщества и на автономию… Положение 200 тысяч венгров по национальности, которые живут в Украине, придает этому вопросу особую остроту. Венгерское общество там должно получить двойное гражданство, все права национального сообщества, а также она должна получить возможность самоуправления. Это наши четкие ожидания от новой Украины, которая сейчас появляется", - заявил В.Орбан, выступая с речью в парламенте.

Рада приняла все законы, необходимые для выполнения первой фазы плана действий по либерализации визового режима с ЕС

13:07 13.05.2014

Украина завершила выполнение первой фазы плана действий по либерализации визового режима с Евросоюзом.

На заседании во вторник Верховная Рада приняла 4 оставшиеся законопроекта, необходимые для перехода ко второй (имплементационной) фазе выполнения плана действий по упрощению визового режима с ЕС.

В частности, парламент принял законопроекты, касающиеся усовершенствования сферы защиты прав беженцев, борьбы с коррупцией, деятельности омбудсмена по защите персональных данных, а также противодействия дискриминации в Украине.

И.о. президента Украины, председатель Верховной Рады Александр Турчинов отметил, что принятие таких законов приблизит введение безвизового режима между Украиной и ЕС.

"Как только будет принято решение по поводу второго этапа упрощенной системы, это означает, что к завершению этого года уже будет полностью безвизовый режим", – сказал он, обращаясь к депутатам перед голосованием этих законопроектов.

Немец Вольфганг Ишингер назначен переговорщиком ОБСЕ по Украине

13:30 12.05.2014

В ОБСЕ решили назначить немецкого дипломата Вольфганга Ишингера (Wolfgang Ischinger) своим переговорщиком по налаживанию диалога в Украине, сообщили в понедельник власти председательствующей в этой организации Швейцарии.

"Украинское правительство приняло наше предложение назначить посла Ишингера модератором от ОБСЕ", - сообщил в Брюсселе председатель ОБСЕ Дидье Буркхальтер.

68-летний В.Ишингер - признанный эксперт в международных отношениях, отмечает французская газета "Фигаро". В частности, в разное время он был послом Германии в США и Великобритании, а с 2009 года он является руководителем ежегодной Мюнхенской конференции по безопасности.

Кроме того, Д.Буркхальтер представил на заседании комитета министров ЕС "дорожную карту" по урегулированию украинского конфликта.

"Мы достигли критического момента в этом кризисе. Необходимо как можно скорее перейти к сотрудничеству", - заявил он в ходе своего выступления.

Д.Буркхальтер также подчеркнул, что проведенные в воскресенье в Украине референдумы "несовместимы с украинской конституцией и незаконны".

"Следует избегать такого рода провокации", - добавил он.

 

12.05.14 р.

12 травня Рада міністрів ЄС із закордонних справ ухвалила такі висновки:

«1. Європейський Союз продовжує підтримувати єдність, суверенітет і територіальну цілісність України і закликає Росію діяти так само. ЄС стурбований спробами проросійських сепаратистів дестабілізувати ситуацію на Сході та Півдні України. Захоплення державних будівель, викрадення людей, вбивства та порушення свободи медіа незаконними збройними угрупованнями є неприйнятним та має припинитися. ЄС не визнає ані вчорашнього, ані будь-якого майбутнього незаконного і нелегітимного так званого «референдуму».

Трагічні події в Одесі 2 травня, які призвели до великої кількості жертв і поранених, мають бути ретельно розслідувані, а винні у цих подіях притягнуті до відповідальності. Рада ЄС закликає, аби, задля забезпечення нез алежності та прозорості, Міжнародна консультаційна група Ради Європи була залучена до такого розслідування.

2. ЄС рішуче підтримує проведення вільних і чесних виборів Президента України 25 травня. Він закликає усі сторони підтримати це волевиявлення - заради подолання кризи та щоб дозволити українцям обрати своє власне майбутнє. Рада ЄС бере до відома нещодавні заяви Президента Російської Федерації щодо президентських виборів в Україні та очікує на підтримку у їхньому проведенні. Українські посадовці та виборці мають безперешкодно готуватися до виборів. Усім кандидатам на посаду Президента країни мають бути гарантовані безпечні умови для вільної агітації по всій країні. Задля цього Рада ЄС закликає кандидатів у президенти укласти угоду про стандарти поведінки під час проведення виборів. Також Рада ЄС вітає залучення місії спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ, у якій братимуть активну участь країни-члени ЄС.

Рада ЄС закликає україн ську владу продовжувати шукати порозуміння з усіма регіонами країни. Робити це слід у рамках передбаченого національного діалогу, запропонованого урядом України, включаючи кроки уряду у напрямі всеосяжного всеукраїнського діалогу щодо процесу конституційної реформи. Також потрібно забезпечити, аби захист прав осіб, які належать до національних меншин, відбувався відповідно до стандартів Ради Європи.

3. ЄС підтверджує свою повну відданість спільній Женевській заяві від 17 квітня щодо початкових конкретних кроків з деескалації напруги в Україні та відновлення безпеки для усіх громадян. У зв’язку із цим Євросоюз закликає усі сторони, які брали участь у женевській зустрічі 17 квітня, впровадити цю заяву у повному обсязі. Рада ЄС вітає зусилля, до яких наразі вдалася українська влада у цьому контексті. Йдеться, зокрема, про роботу щодо конституційної реформи і децентралізації, що ведеться у рамках широкого національного діалогу, і пропозицію щодо ухвалення закону про амністію для тих, хто мирно залишить захоплені будівлі у східній Україні. Рада ЄС заохочує до подальшої роботи у цьому напрямі. Також Рада ЄС закликає Російську Федерацію вдатися до ефективних кроків щодо впровадження зобов’язань, які вона взяла на себе у Женеві. Рада ЄС висловлює свою підтримку швидкому проведенню наступної зустрічі на міністерському рівні у рамках женевського формату задля повного впровадження спільної Женевської заяви разом із допомогою від ОБСЄ.

4. У цьому контексті сьогодні міністри ЄС із закордонних справ провели плідну дискусію з Головою ОБСЄ Дідьє Буркхальтером. Рада ЄС вітає той факт, що Буркхальтер представив свої пропозиції щодо України та надав пояснення щодо їхнього впровадження. Також, у рамках зусиль ЄС щодо подолання української кризи, Рада ЄС вітає сьогоднішній візит Президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея до Києва. Окрім того, Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики та країн и-члени ЄС продовжуватимуть підтримувати необхідні контакти з усіма зацікавленими сторонами з метою віднайдення політичного способу розв’язання кризи в Україні.

5. Європейський Союз повторює вимогу до Росії відвести свої війська від українського кордону та негайно відкликати мандат, наданий Радою Федерації, щодо права на використання сили на території України. Також ЄС засуджує заяви та візити високопосадовців, які незаконно підтримують сепаратизм, і у такий спосіб сприяють посиленню напруги в Україні та інших державах регіону. Рада ЄС засуджує будь-які спроби обійти режим санкцій. ЄС закликає усі сторони до стриманості та до припинення насильства і провокацій. Євросоюз заохочує українську владу продовжувати дотримуватися зваженого підходу у проведені операцій зі встановлення закону і порядку та закликає усі сторони конфлікту сприяти подальшому зменшенню напруги.

6. ЄС схвалює роботу, проведену ОБСЄ та її Спеціальною спостережною м ісією. Євросоюз закликає обидві організації забезпечити проведення ефективних операцій по всій Україні, включаючи надання допомоги у впровадженні спільної Женевської заяви. Рада ЄС взяла до відома дорожню карту ОБСЄ та повністю підтримує зусилля організації та її Голови у напрямі деескалації та стабілізації ситуації в Україні через конкретні кроки, включаючи проведення круглих столів та гарантуючи контроль України над своєю ситуацією. ЄС та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Спеціальну спостережну місію ОБСЄ та закликають усі інші країни-учасниці організації зробити те саме. Рада ЄС вітає швидке розширення Місії до максимально дозволеної (за її мандатом) кількості спостерігачів, а також закликає до її швидкого розгортання та очікує на швидке набуття чинності Меморандуму про порозуміння. Вона закликає ОБСЄ продовжувати підтримувати зусилля української влади щодо розвитку національного діалогу. Рада ЄС нагадує про стурбованість, яку висловлювали представники ОБСЄ і Ради Європи, щодо обмежень, з якими вони зіштовхуються під час спостережень за ситуацією з правами людини, включаючи права осіб, які належать до національних меншин у Криму. Окрім того, Рада ЄС закликає Україну розробити разом зі спеціалістами ОБСЄ національну програму із роззброєння, що має стосуватися усіх незаконних озброєних угрупувань, та покласти край незаконній окупації державних будівель і площ.

7. ЄС вітає звільнення вісьмох неозброєних міжнародних військових спостерігачів, що діяли в рамках Віденського документа ОБСЄ, а також українських військових, що їх супроводжували; захоплені були заручниками у Слов’янську понад тиждень. ЄС висловлює свою вдячність всім тим, хто долучився до цього позитивного розвитку подій. Далі має відбутися звільнення всіх інших заручників, що продовжують бути в полоні незаконних озброєних груп у Східній Україні.

8. Рада ЄС нагадує про свою готовність допомогти Україні в сфері реформи цивільно-б езпекової галузі, зокрема реформи міліції та реформ у сфері верховенства права. У цьому контексті вона вітає Політичні рамки для розв’язання кризи в Україні, подані Високим Представником ЄС у відповідь на висновки Ради ЄС від 14 квітня. Наступним кроком Ради ЄС є завдання Європейській службі зовнішньої діяльності підготувати Концепцію врегулювання кризи для можливої цивільної місії Спільної безпекової та оборонної політики ЄС у цій сфері, орієнтуючись на те, що рішення щодо подальших кроків вона ухвалить на своїй наступній зустрічі. Рада ЄС підкреслює важливість координації та взаємодоповнюваності з ОБСЄ та іншими міжнародними гравцями.

9. У світлі нещодавніх подій та за відсутності будь-яких кроків до деескалації ситуації Рада ЄС ухвалила рішення про розширення критеріїв, за якими певні особи чи структури можуть підпадати під візові заборони та замороження активів. Це рішення, зокрема, створить умови для можливого включення до цього списку фізичних ос іб, відповідальних з активну підтримку та здійснення дій чи політики, які послаблюють територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України або стабільність чи безпеку в Україні; або осіб, що чинять перешкоду роботі міжнародним організаціям в Україні, а також фізичних та юридичних осіб, структур чи органів, які до них наближені; або юридичних осіб, структур чи органів у Криму чи Севастополі, власність над якими було передано всупереч законодавству України; або юридичних осіб, структур чи органів, які отримали вигоду від такої передачі власності. Рада ЄС вирішила додати новий перелік індивідів та структур до списку осіб, структур та органів, які підпадають під обмежувальні заходи.

Рада ЄС відзначає, що на вимогу Європейської Ради, озвучену в березні, зараз з боку Європейської Комісії та держав-членів ЄС ведеться підготовча робота щодо можливих цільових заходів, які створять можливості для здійснення подальших кроків, якщо цього вимагатимуть події.

Вирішуючи щодо можливих майбутніх заходів, Європейський Союз з особливою уважністю спостерігатиме за ставленням усіх сторін – та їхньою поведінкою – відносно проведення вільних та чесних президентських виборів.

10. ЄС знову наголошує на своєму рішучому засудженні незаконної анексії Криму та Севастополя з боку Російської Федерації; ЄС ніколи цієї анексії не визнає. ЄС з жалем відзначає присутність Президента Путіна на військовому параді, що відбувся 9 травня у Севастополі. Рада ЄС вітає оцінку правових наслідків анексії Криму, що її провела Європейська Комісія, та з нетерпінням очікує спільної роботи Ради ЄС та Єврокомісії щодо швидкого виконання пропозицій, які у ній містяться. Ці наслідки мають включати в себе економічні, торгівельні та фінансові наслідки, але ними не обмежуватися. Рада ЄС закликає держави ООН розглянути запровадження аналогічних дій відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН № 68/262.

Рада ЄС висловлює свою найсерйознішу стурбованість через погіршення ситуації з правами людини в Криму, зокрема через відмову лідерові Кримських татар Мустафі Джемілєву відвідати Крим, а також через попередження, висловлене особою, що де-факто є прокурором у Криму, що Меджліс Кримсько-татарського народу, який є представницьким органом цього народу, може – через «екстремістські дії» - бути оголошеним поза законом.

11. Рада ЄС підтверджує свою рішучу налаштованість підписати решту положень Угоди про асоціацію з Україною, зокрема положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, якнайшвидше після президентських виборів 25 травня. Рада ЄС знову підтверджує важливість автономних торгівельних преференцій [з боку ЄС], які набули чинності в квітні, як тимчасового кроку з підтримки України, який вестиме до підписання, попереднього застосування та виконання норм щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

12. Рада ЄС віт ає тристоронні переговори з енергетичних питань між Росією, Україною та ЄС, що були розпочаті 2 травня у Варшаві і що націлені на гарантування безпеки постачання і транзиту природного газу до України та через її територію на основі прозорих правил. Обидві сторони, попри розбіжності між собою, висловили своє бажання обговорювати всі відкриті питання для знайдення рішення до кінця цього місяця. Рада ЄС закликає Україну та Росію знайти, в результаті переговорів, всеосяжну домовленість, яка гарантуватиме постачання енергоресурсів в Україну на основі чесних та прозорих ринкових цін. У цьому контексті Рада ЄС наголошує на важливості подальших реформ енергетичного сектору в Україні.

Рада ЄС також вітає підписання Меморандуму про порозуміння та Рамкову угоду про сполучення між «Eustream» та «Укртрансгазом», що створює умови для постачання газу зі Словаччини до України, яка доповнює вже наявні потужності з реверсного газопостачання з Угорщини та Польщі, і яка д емонструє серйозну рішучість ЄС щодо підтримки енергетичного сектору України. Це важливий перший крок для диверсифікації джерел газопостачання в Україну та для поступу до підвищення енергетичної безпеки в Східній Європі та побудови ефективних сполучень з Європейським Союзом та всередині ЄС у цілому. Рада ЄС нагадує про Висновки Європейської Ради від 20-21 березня 2014 року, в яких вона закликала Європейську Комісію провести глибинне дослідження енергетичної безпеки ЄС.

13. Європейський Союз вітає рішення Виконавчої ради МВФ схвалити надання дворічного кредиту стенд-бай Україні обсягом у 17,1 мільярдів доларів. Економічна програма уряду України, підтримана Фондом, націлена на відновлення макроекономічної стабільності, зміцнення економічного врядування та прозорості та стимулювання здорового і стабільного економічного зростання, водночас захищаючи найбільш вразливі верстви населення. Ухвалення програми стенд-бай та реалізація попередніх дій уможливлює не гайне виділення 3,19 мільярдів доларів США, з яких 2 мільярди доларів підуть на бюджетну підтримку. Підтверджуючи потужну підтримку процесу економічної та фінансової стабілізації України, Рада ЄС також вітає підписання Європейською Комісією Меморандуму про порозуміння щодо кредитної програми макрофінансової допомоги Україні в обсязі 1-го мільярду євро. Рада ЄС з нетерпінням очікує надання першого траншу двох кредитних програм макрофінансової підтримки, що складають 600 мільйонів євро, коли Уряд України та Європейська Комісія здійснять всі кроки, які ще треба здійснити. Рада ЄС знову наголошує, що Уряд України має реалізувати реформи, щодо яких він взяв на себе зобов’язання, зокрема стосовно боротьби проти корупції. Рада ЄС вітає укладання нової Угоди щодо державного будівництва (355 мільйонів євро), а також Програми підтримки громадянського суспільства (10 мільйонів євро) та з очікує підписання Фінансової угоди з нагоди візиту представників Уряду України до Європейської Комі сії, що відбудеться 13 травня». 

10.05.14 р.

Заява МЗС України щодо непогодженого відвідання Президентом РФ В.Путіним Автономної Республіки Крим та м.Севастополь

МЗС України

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з неузгодженим з Україною відвіданням 9 травня ц.р. Президентом Російської Федерації В.Путіним тимчасово окупованих Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

В Україні розцінюють цей крок як відверте ігнорування російською стороною чинного законодавства України, норм міжнародного права, грубе порушення Росією суверенітету України, Статуту ООН та Резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України», а також Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року.

Ця провокація ще раз підтверджує, що Росія свідомо йде на подальшу ескалацію напруженості в українсько-російських відносинах і не бажає врегульовувати проблемні питання двосторонніх відносин  дипломатичним шляхом.

Вимагаємо від російської сторони повернутися до цивілізованих методів здійснення міждержавних відносин, почути заклики всього міжнародного співтовариства та скасувати незаконні рішення щодо окупації та анексії частини території України.

 

Коментар Департаменту інформаційної політики МЗС України щодо російських провокацій на українсько-російському кордоні

МЗС України

В Україні відзначають активізацію провокаційних дій з боку Російської Федерації на українсько-російському державному кордоні.

Так, 7 травня на прикордонному пункті пропуску «Ізварине», за підтримки контрольованих Росією озброєних бойовиків з українського боку кордону, відбувся несанкціонований прорив на територію України броньованого автомобіля «Тигр», нібито «подарованого» луганським терористам депутатом Держдуми РФ В.Жириновським.

Крім того, впродовж останнього часу на українсько-російському кордоні почастішали випадки блокування прикордонних підрозділів, нападів на прикордонні наряди, перешкоджання виконанню прикордонниками їхніх функцій, було зафіксовано непоодинокі спроби, в тому числі з боку громадян Росії, незаконного переміщення через кордон зброї, екстремістської літератури, сепаратистської символіки.

Цілком очевидно, що ці добре сплановані провокації не можуть здійснюватись без відома російської влади, а в деяких випадках є всі підстави стверджувати, що такі дії нею безпосередньо організовуються і координуються.

Вимагаємо від російської сторони припинити провокувати загострення ситуації на українсько-російському кордоні, вжити реальних кроків з метою недопущення проникнення з Росії на територію України різного роду екстремістів, терористів та диверсантів.

 

Путін говорить про мир в Україні, а розпалює насильство - Турчинов

УКРІНФОРМ

 Президент РФ Володимир Путін зайняв блюзнірську позицію, закликаючи офіційно до миру в Україні і надсилаючи водночас своїх бойовиків на Донбас.

 Про це у п’ятницю в ефірі "Шустер LIVE" на Першому Національному заявив голова Верховної Ради, в. о. президента України Олександр Турчинов.

 "Що стосується Донбасу, то настільки от все ж таки блюзнірська позиція президента Росії Путіна, який буквально добу тому розповідав, що вони все зроблять, щоби був мир, щоби мирним шляхом розв’язати проблему.. І ще він не завершив свій спіч, коли з території Російської Федерації відбувалися декілька проривів кордону на території Луганської області. Причому, цьому прориву сприяли військові і прикордонники РФ", - сказав він.

 Крім того, навіть в свято Дня Перемоги, коли українська влада призупинила АТО, щоб дати ветеранам в усіх регіонах відсвяткувати, керівництво РФ дали вказівку своїм бойовикам дестабілізувати ситуацію у Маріуполі.

 "І сьогодні єдина така сумна подія в Україні під час святкування такого свята, коли ми зупинили проведення АТО, щоб ветерани і в Слов’янську, і в інших містах і містечках України, могли спокійно відчути цей день, згадати минуле. І сьогодні, ви знаєте, що в Маріуполі терористи-сепаратисти атакували управління внутрішніх справ, була запекла бійка, були загиблі люди, тобто для них ні свято, ні будь-що не є гальмом", - заявив він.

 "Їхня мета - не довести позицію щодо зміни якихось конституційних позицій. Їхня мета, яку ставить перед ними, на превеликий жаль, керівництво РФ – дестабілізувати ситуацію в Україні. І саме цим вони займаються, це їх мета", - наголосив Турчинов.

 

Приїзд Путіна у Севастополь є «відвертою провокацією» - Парубій

УНІАН

Секретар РНБО України Андрій Парубій заявляє, що сьогоднішній приїзд президента РФ Володимира Путіна у Севастополь є «відвертою провокацією».

  Про це він сказав в інтерв’ю «5 каналу».

«Ми розуміємо, що це – відверта провокація, знову ж таки – демонстрація своєї сили і військової потуги, і допускаємо, що така концентрація військової сили у Криму може бути зроблена не тільки для того, щоб провести парад, воно може мати більш далекосяжні цілі», - зокрема, сказав Парубій.

При цьому він додав: «Ми будемо з цього (приводу) приймати рішення, але, очевидно, після 9 травня», адже «сьогоднішній день є дуже вибуховий».

«Ми розуміємо, що приїзд Путіна і бряцяння зброєю у Криму – це, власне, одна з тих провокативних дій, з метою і залякування, а можливо, наголошую ще раз - з більш стратегічною метою відбувається концентрація сил в Криму».

В той же час Парубій наголосив, що завдання української влади - захистити цивільних, мирних громадян, в тому числі, «не допустити таких сценаріїв, які Росія зробила в Одесі».

 

Керрі знову поговорив з Яценюком і Лавровим про Україну

УКРІНФОРМ

 Держсекретар США Джон Керрі зателефонував у п'ятницю прем'єр-міністру України Арсенію Яценюку, а також міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, з якими обговорив загострення ситуації на сході України, а також події в Криму.

 Про це повідомила на брифінгу речниця Держдепартаменту США Джен Псакі, передає власний кореспондент Укрінформу.

 "Під час телефонної розмови із прем'єр-міністром Яценюком сторони обговорили подальші кроки для досягнення деескалації. Український прем'єр поінформував про безпекову ситуацію на місці, заходи щодо забезпечення спокою та підготовку до проведення виборів", - зазначила Псакі.

 За її словами, у розмові з російським міністром Сергієм Лавровим Керрі також порушив тему України та продовження зусиль у межах співпраці з ОБСЄ. У цьому зв'язку речниця зауважила, що позиція США полягає в тому, щоб організувати постійний діалог за участю української і російської сторін за посередництва США та європейських партнерів для "спільного вироблення наступних кроків".

 "Держсекретар говорив про це з міністром Лавровим зранку", - сказала Псакі, додавши водночас, що домовленості про подібну зустріч за результатами розмови досягнуто не було.

 

Держдеп США вважає візит Путіна до Криму непотрібною провокацією

УКРІНФОРМ

 Державний департамент США назвав п'ятничний візит Володимира Путіна до Криму "провокаційним та непотрібним".

 З відповідною заявою виступила під час щоденного брифінгу в п'ятницю речниця Держдепу Джен Псакі, передає власний кореспондент Укрінформу.

 "Ця поїздка є провокаційною та непотрібною. Крим належить Україні, і ми, звісно, ніколи не визнаємо незаконних та неправомірних кроків Росії в цьому напрямі", - підкреслила Дж. Псакі.

 Вона повідомила, що ця тема була частиною телефонної розмови в п'ятницю держсекретаря США Джона Керрі та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. У цьому контексті речниця Держдепу зазначила, що сторони обговорили кроки, які дійсно потрібно здійснити для врегулювання ситуації в Україні.

 Крім того, Дж. Псакі нагадала, що глава Держдепартаменту США наступного тижня візьме участь у зустрічі міністрів закордонних справ 11-ти країн у британські столиці - "London 11". Серед основних тем, що обговорюватимуть глави зовнішньополітичних відомств, стануть-ситуація в Україні та реакція міжнародного співтовариства на триваючу агресію Росії.

 

ЄС з розчаруванням помітив Путіна в анексованому Криму

УКРІНФОРМ

 У Євросоюзі розчаровані поїздкою президента РФ Володимира Путіна до тимчасово окупованої суверенної української території АР Крим.

 Про це агентству Reuters заявила у п'ятницю Майя Косьянчич, речник Високого представника ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кетрін Ештон, повідомляє Укрінформ.

 «Євросоюз із розчаруванням відзначає присутність Володимира Путіна на військовому параді у Севастополі, у Криму», - сказала речник К.Ештон.

 Вона наголосила, що «важливий день у нашій спільній історії, присвячений ушануванню величезних жертв та данині пам'яті мільйонів загиблих у Другій світовій війні, не повинен бути використаний для надання видимості нелегальній анексії Криму».

Глава МИД Швеции призвал к запрету всего бизнеса в Крыму, не одобренного Киевом

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

В Крыму должен быть запрещен вход для любого бизнеса, если он не одобрен украинскими властями, считает министр иностранных дел Швеции Карл Бильдт.

"Крым – это украинская территория, оккупированная Россией. Должен быть закрыт вход (туда – ИФ) для любого законного бизнеса, не одобренного Киевом", - написал К.Бильдт на своей страничке в социальной сети Twitter.

 

Польща вимагає від Німеччини посилити тиск на Путіна

УКРІНФОРМ

 На тлі кризи в Україні президент Польщі Броніслав Коморовський зажадав від Німеччини проводити більш жорсткий курс щодо РФ.

 "Я не зовсім розумію як деякі сьогодні в Німеччині дивляться на Росію. Виникає підозра, що деякі німецькі політики вибирають такий зовнішньополітичний курс, який Польщі буде складно прийняти", - заявив Коморовський в інтерв'ю, оприлюдненому газетою Bild у суботу, 10 травня.

 Коморовський вважає, що необхідно посилити тиск на російське керівництво. На його думку, санкції, вже введені західними країнами, принесли перший успіх, і саме час поставити запитання: що ще можна зробити.

 "Краще погасити вогонь вже сьогодні, ніж чекати, коли пожежа побільшає і перекинеться на територію інших держав", - заявив президент Польщі.

 За словами Броніслава Коморовського, його країна очікує від уряду Німеччини більшої згуртованості, яка дозволить своєчасно врегулювати конфлікт навколо України, щоб Європа і надалі могла жити без страху.

Президент Болгарії: Росія загрожує не тільки Україні, а й усьому Південному Сходу Європи

УКРІНФОРМ

Президент Болгарії Росен Плевнелієв вважає, що, відновлюючи колишню сферу впливу, Кремль не обмежиться територією колишнього СРСР - під загрозою і країни південно-східної Європи.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

«Сьогодні ми бачимо агресивну і націоналістичну Росію, яка проводить політику відновлення свого впливу», - заявив він на прес-конференції в Штутгарті, де виступав з промовою про 7-річне перебування Болгарії в ЄС. І територією колишнього СРСР Кремль не обмежиться, побоюється глава болгарської держави.

Країни південно-східної Європи він розглядає як «найслабшу ланку в Європейському Союзі», яка може бути дестабілізована зсередини за допомогою "націоналістів, олігархів, корупції, пропаганди та енергетичної залежності".

Кремль, за словами Плевнелієва, намагається залучити на свій бік «європейських популістів, євроскептиків, правих екстремістів, націоналістів і всіляких евроненависників»? які зацікавлені в послабленні ЄС, і тому готові підтримати Путіна.

Кремль, вказав він, «використовує олігархів та їхні ЗМІ, а канали впливу збереглися з комуністичних часів», як і зв'язки між спецслужбами країн колишнього Варшавського договору.

Що ж до України, то її «народ має свою державу і право самостійно визначати свою долю». Рішення української проблеми він бачить у проведенні вільних президентських виборів.

Глава болгарської держави розділив історію сучасної Європи на «до і після Криму».

Болгарія готова підтримати так звану «третю ступінь» санкцій до Росії, попри те, що більше залежить від поставок російських енергоносіїв. Євросоюз повинен бути сильним і діяти рішуче в ім'я збереження своїх цінностей, вважає президент. « Болгарський уряд однозначно і послідовно підтримує прийняті в Брюсселі рішення, що стосуються санкцій проти Росії. І якщо буде необхідний їх «третій ступінь», отже, він повинен бути», сказав він.

При цьому Росен Плевнелієв однозначно висловився за подальше розширення НАТО у відповідь на агресивний курс Москви.

«Я вважаю, - заявив він, відповідаючи на запитання DW, - що Північноатлантичний альянс з геополітичних і стратегічних міркувань повинен найближчим часом, наприклад , вже на саміті в Англії, у вересні, прийняти до своїх лав Чорногорію, а також прискорити процес інтеграції щодо всіх інших балканських країн».

В ОБСЄ засудили насильство в Маріуполі

УНН

Насильство в Маріуполі Донецької області засудив голова Спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан, він також закликав сторони до стриманості та негайних кроків по деескалації ситуації, передає УНН з посиланням на РІА Новини.

“Я рішуче засуджую насильство і закликаю всі сторони до максимальної стриманості”, — заявив Апакан.

Він заявив, що сторонам слід “зробити негайні кроки до деескалації ситуації, яка стала причиною втрати багатьох життів і створила обстановку страху і тривоги”.

Бойові льотчики України помстяться за загиблих побратимів - звернення

УКРІНФОРМ

Льотчик-снайпер, командир 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у ДР Конго полковник Андрій Когут звернувся до своїх бойових побратимів - військовослужбовців Збройних Сил України - щодо подій на її сході та російського збройного втручання.

Укрінформ повністю цитує це звернення, що оприлюднено на сторінці Міністерства оборони України у соцмережі Facebook.

"Шановні колеги, бойові побратими!

Звертаюся до вас як командир окремого бойового авіаційного підрозділу, полковник, льотчик-афганець, який понад 35 років проходить службу в Збройних Силах Радянського Союзу, України.

Події останніх днів змінили моє ставлення до країни-сусідки, у якій проживає багато моїх друзів. 2 травня була збита пара вертольотів Мі-24, загинув екіпаж. Загиблі – мої колеги, офіцери, з якими ми виконували бойові завдання під егідою Місії ООН. Там було по-справжньому "гаряче", вони вижили в Африці, але загинули від рук російських найманців. Повторюсь, саме чужоземців, які прийшли в мою країну і вбили моїх друзів!

Як людина військова, я розумію, що здійснити постріл із ПЗРК (переносного зенітно-ракетного комплексу - ред.) спроможний лише професіонал. І цей факт вкотре підтверджує, що з українцями воюють не сепаратисти Донеччини, а навчені та підготовленні армійці. Вони знищують нашу символіку, натомість піднімають на державних будівлях прапори іншої країни – Російської Федерації. Висновок зрозумілий: почалася відверта, жорстока і безпринципна агресія сусідньої слов’янської держави. Той факт, що бойовики використовують "живим щитом" місцеве населення, ховаються за жінок, дітей, і звідти стріляють, показує усю мораль цього протистояння. Вже доведені факти, що цими вбивцями керують люди із ГРУ ГШ РФ. Я свідомо не називаю їх офіцерами, адже той, хто ховає розпізнавальні нашивки, свої погони та підняв автомат на братній народ – не може бути офіцером. Дивлячись на їх обличчя з екрана телевізора, я припускаю, що колись ми проходили службу в одній – Радянській – армії. І як людина з досвідом стверджую: таких покидьків ганьбили в усі часи в офіцерському колективі.

Складно зрозуміти і позицію простих росіян. Їхнє вище керівництво розпочало війну проти братнього народу, який вигнав свого президента – найбільшого в історії крадія. Ми засуджували ісламістів, які здійснювали теракти в найбільших російських містах, разом переживали трагічні події із заручниками Норд-Осту, підтримували антитерористичні операції спецназівців на Північному Кавказі. А тепер братній народ мовчки сприймає політику Кремля по відношенню до України.

Колись нас вчили, що війна за рідну землю – священна. Так є і цього разу. Ми на своїй землі, під своїми прапорами і захищаємо суверенітет і кордони держави, яку визнав увесь світ. Як льотчик, який вже неодноразово використовував авіаційне озброєння і знає ціну життю, заявляю: вороги, які вбили моїх друзів і колег, знайдуть тут смерть. Я особисто, усі бойові льотчики України зроблять все можливе, аби окупанти відчули горе на нашій землі. Ми пишаємося українськими офіцерами, прапорщиками, сержантами і солдатами, які протистоять злочинцям. Пам’ятайте: військові льотчики з вами! У нас достатньо професіоналізму, навичок і моральної витримки, аби знищити ворога!".

09.05.14 р.

Спільне звернення в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова і Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

http://www.president.gov.ua/news/30366.html

Звертаємося до співвітчизників у зв’язку з напруженою ситуацією, що продовжується у східних регіонах України.

Озброєні терористи продовжують залякувати людей, захоплювати заручників і застосовувати зброю. Влада буде застосовувати усі законні методи для захисту населення і стабілізації ситуації.

Усі незаконно озброєні групи мають негайно скласти зброю, звільнити заручників і захоплені будівлі. Ті, хто виконає ці умови і не був причетний до скоєння особливо важких злочинів, хто не вбивав і не катував людей, будуть амністовані.

Ще раз закликаючи усі сторони Женевських домовленостей до їх неухильного виконання, українська влада готова запропонувати додаткові кроки для формування національного консенсусу і компромісу.

Сьогодні ми оголошуємо про ініціативу проведення загальноукраїнських круглих столів національної єдності. Ми готові до розмови з усіма, хто має легітимні політичні цілі і готовий відстоювати їх законними засобами - з тими, хто не має крові на своїх руках. Ми запрошуємо представників усіх політичних сил з усіх регіонів, громадянського суспільства, наукових кіл до діалогу з усіх питань та викликів, які постають зараз перед українським народом.

Серед цих питань - децентралізація влади, реформа місцевого самоврядування, забезпечення належного балансу між гілками влади, забезпечення розширених гарантій захисту прав національних меншин, реформа правовідносин між державою та суспільством, включаючи реформування судової і правоохоронної системи.

Метою цього діалогу є формування національного консенсусу з ключових для українського суспільства проблем. Напрацьовані пропозиції за участю всіх політичних сил будуть імплементовані Верховною Радою України, у тому числі через механізми внесення змін до Конституції та законодавства України.

Для забезпечення найбільш ефективного перебігу цього процесу ми вважаємо за доцільне також залучити досвід Організації з безпеки та співробітництва в Європі, яка вже багато зробила для стабілізації ситуації в Україні, у тому числі надаючи спостерігачів для неупередженого та об’єктивного інформування міжнародного співтовариства про події в Україні. Розраховуємо, що всеохоплюючий характер ОБСЄ, учасниками якої є 57 країн, у тому числі і наша держава, і США, країни ЄС, і Російська Федерація, сприятиме формуванню максимально сприятливих умов для проведення круглих столів.

Запрошуємо усіх учасників політичного процесу, а також представників громадськості активно долучитися до реалізації цієї ініціативи. Переконані, що на базі компромісу та діалогу ми досягнемо довгоочікуваної стабільності та вирішимо ті виклики, які постають перед нашим суспільством.

 

Круглий стіл національної єдності відбудеться 14 травня, — Яценюк

Після молебню у пам'ять за загиблими у роки Другої світової війни Арсеній Яценюк повідомив про проведення наступної середи загальнонаціонального круглого столу.

Молебень, на який прийшли Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і члени Кабміну, відбувся у Володимирському патріаршому соборі Києва. "Сьогодні знаменний день. З одного боку – це день трагічних подій – тому що мільйони загинули. З іншого боку – була спільна перемога над фашизмом", – сказав Арсеній Яценюк журналістам після молебню. Яценюк наголосив, що Росія повинна зупинитися та перестати підтримувати терористів, які вбивають мирних українців.

Крім того, прем'єр заявив, що влада проводить загальнонаціональний діалог – 14 травня відбудеться круглий стіл національної єдності "Україні потрібна єдність, діалог та мир". "А мир буде тоді, коли терористи не будуть підігріватися Росією, яка 69 років тому стояла з нами пліч-о-пліч, а зараз із нами пліч-о-пліч стоїть Німеччина, Велика Британія і США", – констатував Яценюк.

День Європи: ЄС стоїть пліч-о-пліч з тими, хто бореться за європейські цінності

Українська правда

Ян Томбінський, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні, для УП

День Європи (9 травня) – річниця так званої Декларації Шумана – чудова нагода наголосити на тому, як європейська інтеграція допомогла подолати вікові розбіжності та визначити спільне майбутнє для більшої частини європейського континенту.

9 травня 1950 року Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав створити спільну французько-німецьку інституцію, яка би управляла видобутком вугілля та виробництва сталі в двох країнах, що воювали одна з одною протягом століть.

Ціллю такого заклику було унеможливити у майбутньому війну між Францією та Німеччиною, а також поширити мир і стабільність на весь світ.

Також Шуман запропонував іншим країнам долучитися до цього плану – у такий спосіб закладаючи основу європейської інтеграції.

Сьогодні членами Європейського Союзу є 28 країн; ЄС забезпечує мир, стабільність та взаємовигідну співпрацю між ними. Низка інших країн готуються у майбутньому увійти до складу Євросоюзу.

ЄС слугує прикладом для партнерів з інших країн, які прагнуть використовувати подібні моделі співпраці задля сприяння регіональній стабільності та надання громадянам нових можливостей.

Євросоюз виготовляє майже чверть світового ВВП та забезпечує понад третину світової торгівлі; це є справжнім доказом високої конкурентності європейської економіки.

Угоди про створення зон вільної торгівлі, – що їх ЄС уклав, зокрема, з Південною Кореєю, Канадою і Туреччиною та щодо яких Євросоюз веде перемовини з США, Японією та Індією, – надають нові економічні можливості для виробників і споживачів.

ЄС – це не лише спільнота інтересів; ЄС – це насамперед спільнота цінностей.

Жахливий досвід Другої світової війни змусив нас відійти від агресивного змагання між націями, що характеризувало наше минуле, і започаткувати процес інтеграції та співпраці, що є дієвим засобом проти війни і проти неповаги до людських життів і прав людини.

Сьогодні ЄС займається зміцненням верховенства права і демократії у своїх країнах-членах і поширенням відповідних цінностей на міжнародній арені.

Саме тому у 2012 році, на знак визнання свого внеску у мир не лише в Європі, але й в інших частинах світу. ЄС отримав Нобелівську премію миру.

Нещодавні події в Україні свідчать про те, що європейські цінності миру, верховенства права і демократії не є чимось даним – навіть на нашому спільному континенті.

Демократія – це робота, що має постійно виконуватися, і усі ми відповідальні за її захист і прогрес. ЄС стоятиме пліч-о-пліч з усіма тими, хто виходить на вулиці, аби боротися за ці цінності.

Угода про асоціацію між Євросоюзом і Україною пропонує нову перспективу співпраці в усіх аспектах політики: від торгівлі до сфери наукових досліджень, від захисту довкілля до освіти, від енергетики до мобільності людей.

За допомогою підписання політичної частини Угоди про асоціацію та одностороннього скасування торговельних тарифів для українських товарів з боку ЄС було відкрито новий розділ у двосторонніх відносинах.

Ті, хто не хоче бачити Україну демократичною, заможною та сучасною, намагаються дестабілізувати ситуацію в державі, здійснюючи військову інтервенцію та ставлячи під сумнів територіальну цілісність країни, всупереч усім міжнародним правилам і принципам відносин між країнами.

Україна має достатньо сил і рішучості, аби скласти історичний іспит на суверенітет. ЄС, своєю чергою, зробить усе можливе, щоб допомогти українцям у їхній боротьбі за право вільно визначати своє власне майбутнє. 

Врегулювання кризи в Україні має ґрунтуватися на територіальній цілісності, суверенітеті країни і бажаннях українського народу. Європейський Союз рішуче засуджує нічим не спровоковане порушення суверенітету і територіальної цілісності України та закликає Росію припинити свої агресивні дії проти країни та її народу.

В інтересах самих українців віднайти шляхи подолання розбіжностей, що їх штучно стимулюють протягом останніх місяців без будь-якого зовнішнього небажаного втручання.

2014 – особливий рік для ЄС. Десять років тому до Євросоюзу приєдналися 10 нових країн, включаючи низку безпосередніх сусідів України.

Розширення 2004 року було важливим кроком на шляху до подолання протиріч, які існували десятки років на нашому континенті, та символічним завершенням існування біполярної Європи. З того часу, 2004 року, ще три країни долучилися до ЄС, що свідчить про привабливість тісніших зв’язків з Євросоюзом.

Успіх розширення десятирічної давнини надає мені впевненості говорити, що Україна також одного дня прослідує тим самим шляхом і суттєво зміцнить свої міжнародні позиції та суверенітет.

Цей рік є також особливим для європейських громадян. 22-25 травня вони підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати на виборах до Європейського Парламенту. Це означає, що громадяни чітко заявлять про пріоритети, яких, на їхню думку, має дотримуватися ЄС у своїй політиці протягом наступних п’яти років.

Шістдесят чотири роки тому Робер Шуман зробив вирішальний крок на шляху до створення того, що ми зараз називаємо Європейським Союзом.

Шуман запропонував цей план, розуміючи, що майбутню Європу неможливо створити без труднощів за один день. Однак він дуже добре усвідомив урок минулих європейських драм. Він був достатньо хоробрим, аби – у часи, коли більшість європейців продовжували оглядатися на минуле – запропонувати створити такий далекоглядний проект на майбутнє.

Європа – це спільне завдання та обов’язок для усіх її громадян. І саме європейські лідери мають вирішувати, як реагувати на виклики і проблеми майбутнього.

На початку поточного року, під час драматичних подій, українці надіслали сигнал решті Європі, що вони також прагнуть брати участь у визначенні майбутнього континенту.

Протягом цих днів цей заклик буде знову почуто по всій Європі.

Цьогорічний День Європи належить Україні та її європейському вибору.

 

Польша упростила выдачу виз для украинцев

Польша приняла решение об упрощении визового режима для туристов из Украины.

Как сообщили в Департаменте информационной политики Министерства иностранных дел Украины, такая договоренность была достигнута во Львове во время украинско-польских консультаций по консульско-правовым вопросам, информирует news.еizvestia.com.

Так, начиная с 15 мая этого года, граждане Украины, которые уже имели краткосрочные визы с целью туризма, смогут получить годовую многократную визу, а граждане, которые обращаются за шенгенской визой впервые, получат полугодовую двукратную визу.

Также Польшей принято решение об упрощении выдачи виз лицам, переселенным из территории Польши и их потомкам. Указанные лица могут ходатайствовать о получении двухлетних виз (в случае отсутствия визовой истории) и пятилетних виз (в случае ее наличия) вместе с сопровождающим лицом/опекуном/родственником.

Кроме того, окончательно согласован текст проекта соглашения о правилах местного пограничного движения.

Проектом соглашения предполагается: установка 90-дневного срока пребывания в пределах пограничной зоны с даты каждого въезда; отмена платы за оформление разрешений на пересечение границы для граждан Украины во второй и последующие разы; исключение из перечня требований для граждан Украины при пересечении границы в рамках приграничного движения наличии страхового полиса; включение в перечень дополнительных населенных пунктов, входящих в границы 30-ти километровой зоны, которые не были включены в перечень ранее.

08.05.14 р.

О.Турчинов звернувся до українців з нагоди Днів пам'яті і примирення

УНН

В.о. Президента, спікер ВР Олександр Турчинов звернувся до українців у зв’язку з відзначенням 8 та 9 травня Днів пам'яті і примирення, повідомляє УНН.

Наводимо повний текст звернення, оприлюднений прес-службою ВР:

"Шановні співвітчизники!

Організація Об’єднаних Націй проголосила 8 та 9 травня Днями пам’яті і примирення, коли у світі вшановуються всі жертви Другої світової війни.

Скорботний рахунок загиблих у цьому найбільшому в історії людства воєнному протистоянні - близько 60 мільйонів людських життів.

Український народ, який опинився у самому центрі жахливої трагедії, заплатив особливо високу ціну за свою свободу. Непоправних втрат зазнала фактично кожна родина.

Вічна і світла пам'ять мільйонам нашим загиблим співвітчизникам.

Переживши воєнне лихоліття та знаючи справжню ціну миру, українці завжди прагнули добросусідських відносин з усіма іншими народами. Ми здійснюємо послідовні кроки щодо партнерства, співробітництва, повномасштабної участі в міжнародних програмах з безпеки та стабільності на планеті.

У тривожний час, коли Україна стала жертвою агресії, ми вкотре звертаємося до керівництва Російської Федерації з вимогою припинити ворожі дії на нашій землі, згадати, що таке відповідальна міжнародна політика.

Особливо цинічним вважаю наміри недругів України спровокувати протистояння у скорботні дні, коли поминаються жертви війни. Такі дії не заслуговуватимуть на прощення, їм буде дано гідну відповідь.

Для українців найвищою цінністю є і залишатиметься людське життя.

Збереження миру - наш святий обов’язок перед нинішнім і прийдешніми поколіннями, перед всіма жертвами минулої війни. І в цьому з нами солідарний увесь цивілізований світ", - йдеться у документі.

Турчинов подписал закон о правах депортированного населения

Исполняющий обязанности Президента Украины, спикер Верховной Рады Украины Александр Турчинов подписал закон Украины № 1223-VII "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку". Об этом сообщает пресс-служба и.о. главы государства.

Отметим, 17 апреля 2014 г. Верховная Рада Украины поддержала во втором чтении и в целом законопроект № 0921 "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку".

Закон определяет статус лиц, депортированных по национальному признаку, устанавливает гарантии государства по восстановлению их прав, принципы государственной политики и полномочия органов государственной власти, органов местного самоуправления относительно восстановления прав этих лиц.

Устанавливается также, что депортованым лицом признаются следующие граждане Украины:

- представители крымскотатарского народа, представители других национальностей (граждан бывшего СССР), которые были насильственно переселены по национальному признаку на спецпоселение в связи с решением органов государственной власти бывшего СССР или союзных республик с мест постоянного проживания, которые являются территорией современной Украины;

- лица (граждане бывшего СССР), которые были принудительно направлены на спецпоселение у членам своих семей после окончания военной службы, возвращения из эвакуации, отбывания принудительных работ, наказание и т.п.;

- лица (граждане бывшего СССР), которые на момент депортаций находились за пределами мест постоянного проживания (на военной службе, в эвакуации, на принудительных работах, в местах лишения свободы и т.д.), но на которые впоследствии были распространены ограничения прав и свобод по национальному признаку, в том числе запрет на возвращение и проживание в местах постоянного проживания;

- лица, которые родились в семьях депортированных лиц до момента их возвращения в места постоянного проживания, но не позднее вступления в силу этим законом.

Закон содержит также норму, согласно которой предоставление и лишение статуса депортированного лица осуществляется центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим реализацию государственной политики в сфере восстановления прав депортированных лиц, в порядке, установленном Кабинетом министров Украины.

МЗС України скоротило штатну структуру відомства

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА

Міністерство закордонних справ України здійснило оптимізацію у відомстві.

Як розповів журналістам заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров, до цього гранична чисельність МЗС становила 667 посад, після оптимізації - 600 посад.

"Таким чином, в апараті міністерства скорочено 67 посад, з яких 58 - це посади держслужби", - сказав він.

За словами А.Олефірова, в диппредставництвах МЗС за кордоном також здійснено оптимізацію, після чого гранична чисельність становить 1490 штатних одиниць і дипломатів, і обслуговуючого персоналу.

У центральному апараті, за словами заступника міністра, скоротилася кількість департаментів. "Таким чином, нова структура МЗС нараховує 13 департаментів, 9 управлінь і 3 окремі сектори. До скорочення наш апарат нараховував 17 департаментів, 4 управління, 3 окремі відділи і 2 окремі сектори", - зазначив А.Олефіров.

Також тимчасово припинено діяльність представництва МЗС у Сімферополі.

Говорячи про доцільність проведення такої реструктуризації, А.Олефіров висловив упевненість, що такі зміни не знизять ефективності відомства.

МЗС: Влада готова до діалогу з представниками регіонів, але не з терористами

Корреспондент.net

Україна націлена на мирний спосіб подолання загрози, спрямованої проти країни і народу, зазначили в МЗС.

Українська влада готова до діалогу з політичними силами, представниками регіонів і громадськості, але не піде на переговори з терористами. Про це йдеться в заяві МЗС України, поширеній у середу ввечері.

"Безумовним пріоритетом уряду України є повномасштабний національний діалог з участю політичних сил, представників регіонів і громадськості. Для такого діалогу слід створити всі необхідні умови миру та безпеки. Але діалог неможливий і немислимий з терористами", - йдеться в заяві зовнішньополітичного відомства.

У МЗС підкреслили, що метою антитерористичної операції, яка проводиться в окремих населених пунктах на сході країни, є захист життя людей і подолання тероризму, який підриває будь-яку можливість для діалогу.

"Принципово важливим кроком мають стати спільні міжнародні дії для локалізації і нейтралізації будь-яких джерел тероризму", - заявили в МЗС.

У дипломатичному відомстві зазначили, що Україна вітає і підтримує вагому роль ОБСЄ у міжнародних зусиллях, націлених на деескалацію ситуації.

"Особливо корисне значення матимуть саме ті зусилля організації, які сприятимуть продовженню загальнонаціонального діалогу в Україні, виконанню мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та залученню міжнародних спостерігачів за ходом виборів президента України 25 травня 2014", - сказано в заяві.

У МЗС України також підкреслили, що останні заяви російського керівництва свідчать "про перші результати консолідованого міжнародного тиску на Кремль у відповідь на агресію проти України".

"Позиція нашої держави незмінно залишається відкритою для справжнього діалогу в двосторонніх і багатосторонніх форматах і націленою на мирний спосіб подолання загрози проти України і нашого народу", - підсумували в українському МЗС.

ЕС открыт ко вторым женевским переговорам по урегулированию ситуации в Украине и продолжает работать над санкциями для России - Ромпей

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Президент Совета ЕС Херман Ван Ромпей заявляет об открытости к проведению вторых переговоров в Женеве по урегулированию кризиса в Украине и вновь грозит России далеко идущими последствиями, если не будут предприняты шаги по деэскалации ситуации. "Мы держим открытым путь для диалога, и мы открыты идее в отношении второй встречи в Женеве, мы работаем для стабильности Украины посредством поддержки необходимых политических и экономических реформ. Мы пристально следим за ситуацией, которая является предметом серьезной обеспокоенности", - заявил президент Совета ЕС в среду в Брюсселе на пресс-конференции по окончании саммита ЕС - Япония.

Касаясь выполнения женевских договоренностей, которые направлены на разрешение кризиса в Украине, Х.Ромпей констатировал, что "по нашей оценке, украинское руководство предпринимает несколько шагов по выполнению женевских договоренностей". "По нашей оценке Российская Федерация не выполняет свои женевские обязательства. На Совете ЕС мы согласились, что дальнейшие шаги России по дестабилизации ситуации в Украине приведут к далеко идущим последствиям в широком экономическом спектре. Подготовительная работа Европейской комиссии продолжается. Если нужно, мы готовы принять решение", - заявил он.

По словам президента Совета ЕС, в Евросоюзе следят за ситуацией в Украине, используя два подхода. "Первый – переговоры и диалог, второй – гарантировать стабильность Украины и поддерживать необходимые политические и экономические реформы", - детализировал Х.Ромпей.

Он также сообщил, что кризис в Украине стал темой обсуждения и на прошедшем саммите ЕС - Япония с участием премьер-министра этой страны. "Мы оба подтвердили нашу поддержку украинскому народу в их праве выбирать их будущее, равно как и наше отрицание незаконной аннексии Россией Крыма и Севастополя. Мы в равной степени выразили глубокую обеспокоенность ситуацией на востоке Украины и в Одессе. Мы призываем Россию воздержаться от любых шагов, направленных на дальнейшую стабилизацию Украины и начать работать над дипломатическим решением кризиса", - сказал Х.Ромпей.

Кроме того, президент Совета ЕС выразил благодарность Японии за солидарность и ее политическую и финансовую помощь Украине. "Мы будем продолжать координировать наши позиции, включая вопросы санкций, в рамках G-7", - добавил он.

Замминистра иностранных дел: идеологии сепаратизма в Украине нет, есть терроризм"В лице Литвы мы видим партнера и друга"

DELFI

События на Украине касаются не только самой страны, но это вызов всему миру, утверждал в интервью DELFI заместитель министра иностранных дел Украины Данило Лубкивский. Он подчеркиваает, что на востоке страны действуют российские диверсанты и агенты и иначе, чем терроризмом не характеризует происходящее. Собеседник DELFI также считает, самое главное сейчас для страны — это безопасность и установление мира в государстве, а также диалог внутри самой страны, «условия для ведения которого подрывают действия российских диверсантов».

- Каковы основные направления украинской дипломатии в данный момент?

- Я бы хотел для начала выразить слова благодарности литовскому народу за ту солидарность, которую мы сейчас чувствуем. Это очень важно для для нашего народа. В лице Литвы мы видим партнера и друга, который глубоко понимает ситуацию. Мы благодарны руководству вашей страны за поддержку, которая важна в нынешние драматические времена.

Что касается приоритетов нашего правительства, то первый приоритет — это безопасность и установление мира в тех местах, где сейчас происходит тяжелейшая борьба с международным терроризмом. Кроме того, сейчас идет очень важный процесс политической консолидации, установления национального диалога. В течение многих лет такого, именно национального по сути, диалога не существовало. Информационное пространство Украины было фактически оккупировано, процветали антиукраинские и антидемократические стереотипы, которые продолжают отравлять мировоззрение многих.

- То, что сейчас происходит на юге и востоке страны вписывается в понятие национального диалога?

- На юге и востоке страны происходят тяжелейшие события. Но диалог нужен. И, прежде всего, нужен искренний диалог гражданского общества.

- Сейчас мы видим там военную операцию...

- Перед Украиной стоит вызов терроризма. Для диалога нужны мирные условия. Сейчас эти условия подрываются действиями российских диверсантов.

- Т. е. Правительство Украины готово вести диалог с так называемыми сепаратистами?

- Согласно последним опросам, подавляющее большинство украинцев — около 80% на юге и востоке выступают за единую и неделимую Украину. В Украине нет реальной идеологии сепаратизма. В то же время есть группа людей, которые, с одной стороны, являются заложниками старых стереотипов, с другой стороны, заложниками подрывной деятельности диверсантов. Подавляющее большинство украинского народа выступают за единую и сильную украинскую державу.

Диалог нужен любой стране, вне зависимости от чего-либо. Это аксиома, она применима к любому государству – и к Польше, и к Литве, и к Российской Федерации. Для нашего правительства - это есть и всегда будет приоритетом.

Нынешнее правительство начало свою работу с вопроса о диалоге. В рамках Верховной Рады был налажен диалог с представителями южных и восточных регионов. Это постоянная работа и встречная работа.

Но очень важен еще один аспект — не только официальный диалог, а разговор на уровне людей. Для этого нужно изолировать засилье тех сил, которые работают на подрыв украинской государственности и раскол Украины — террористов, диверсантов, специальных агентов. С людьми, которые желают вам зла, занимаются терроризмом, диалог невозможен. Украинские власти делают все, чтобы изолировать террористов, отобрать у них оружие и навести порядок. Так будет действовать любое государство, которое защищает безопасность своих граждан.

Перед нами стоит вызов международного терроризма, который спонсируется извне. Доказательства этого были представлены в Совете Безопасности ООН, в других международных структурах. Речь идет не о борьбе с какими-то политическими движениями, речь идет о борьбе с террористами, у которых нет реальной политической повестки дня. Напротив – у них есть лишь инструкция подорвать безопасность в Украине.

- Как бы вы оценили позицию Украины в данный момент в международных организациях?

- В первую очередь, мы очень ценим международную солидарность в поддержке Украины. Что касается приоритетов в международных структурах, то первым является консолидация международной поддержки. Мы ищем все способы, чтобы остановить агрессию РФ. Нынешняя политика России является угрозой международному миру и безопасности. Речь идет об ударе по фундаментальным принципам международного права, перечеркнутых оккупацией Крыма и вмешательством в наши внутренние дела. Речь ведь не только о нас. Угроза нависла над всей европейской безопасностью. Такая угроза может возникнуть и для других соседей России. Уже звучат заявления одиозных деятелей о пересмотре границ. Что это такое? В России воцарилась неоимперская идеология. Это идеология холодной войны и шовинизма. Всему миру важно не только остановить эту агрессию, но и помочь России сойти с этого пути, опомниться и вернуться в поле цивилизованных отношений между государствами.

- Что в таком случае ожидает существующие между Украиной и Россией соглашения?

- Россия перечеркнула наши соглашения. Это касается многих документов – от Будапештского меморандума до договора о дружбе и сотрудничестве. Но альтернативы возврата к букве и духу этих документов не существует. В то же время, сложно представить нормализацию наших отношений до того момента, пока Россия не выведет свои оккупационные войска из Крыма, не отведет армию от наших границ и не прекратит вмешательство во внутренние дела. Украина выполняет свои международные обязательства и будет выполнять. И мы будем последовательно требовать от России возврата к фундаментальным принципам международного права.

- У Украины есть еще такой сосед как Беларусь. Как вы смотрите на отношения Киева и Минска и заявления президента Александра Лукашенко о том, что он готов стать мостом между Россией и Украиной?

- В первую очередь, мы ценим партнерство со всеми соседями, в том числе и с Беларусью. Беларусь — близкое нам государство. Это близость соседства. И в наших отношениях всегда будет необходим дух солидарности и взаимопонимания. Мы надеемся, что Беларусь будет последовательна в таком подходе.

- Насколько известно, в Беларуси есть российский военный контингент...

- Это внутреннее дело Беларуси. Вместе с тем, всем своим соседям мы говорим прямо — сегодня агрессия России против Украины касается не только Украины, но и вас. Нельзя говорить «давайте смиримся со свершившимся фактом». Во внешней политике нужно основываться не только на «фактах», но и на принципах. К примеру, на принципах невмешательстве во внутренние дела государства, уважения границ, территориальной целостности. Именно из принципов мы выходим, когда видим агрессию против других держав. Беларусь — близкое нам государство, мы ценим наше сотрудничество и верим, что пройдем нынешние испытания с тем, чтобы не испортить двусторонних отношений.

Уверен, что в момент агрессии РФ позиция всех соседей должна быть единой. Такую солидарность мы видим в отношениях с Литвой, странами Балтии, Румынией, Молдовой, Польшей, Венгрией. Все эти державы заняли четкую и однозначную позицию — Россия совершила акт агрессии против Украины, оккупировала ее территорию — Крым, продолжила вмешательство во внутренние дела страны, подрывая безопасность всего нашего региона.

Это требует консолидированной реакции от всех. Отсутствие такой консолидации в тридцатых годах двадцатого столетия привело к величайшей трагедии, которая захлестнула Европу. Мы должны сделать все возможное, чтобы кошмары прошлого не повторились. Для этого нужно говорить четко и прямо — агрессия и нарушение границ неприемлемы, и Россия должна исправить возможно самую трагическую ошибку в своей истории. Не надо бояться выводов. Нужно бояться повторить ошибки прошлого. И нужно называть вещи своими именами. Наша общая безопасность — это наше единство и четкая оценка ситуации.

- Рассматривает ли Украина возможность обращения к НАТО в случае дальнейшего негативного развития ситуации?

- Сейчас главные усилия украинского государства направлены на мирное урегулирование трагедии, которую развернула РФ. Приоритет - деэскалация. Мы делаем все, чтобы обеспечить мир и безопасность для наших граждан и не допустить дальнейшего развития внешнего конфликта.

- Как Украина смотрит на приднестровскую проблему?

- Мы продолжаем работу в существующих форматах.

- Формат «5+2» все же действенный?

- Вопрос в другом. Мы столкнулись с более широкой проблемой. Пассивность в решении т.н. «замороженных» конфликтов привела к нынешней агрессии. На европейском просторе не должно быть конфликтов, о которых предпочитают забыть. Это оканчивается плохо. Потому мы будем выступать за безопасное разрешение приднестровской ситуации. В кризисе, который мы сейчас увидели, нужно найти ключи не только для решения проблемы Крыма, но и для Приднестровья, и для общей европейской безопасности в будущем.

- Какие направления сотрудничества с Литвой, кроме политического, вы бы еще назвали?

- Мы дорожим сотрудничеством с Литвой. Это и тесные политические контакты, и весомое экономическое сотрудничество. И, безусловно, для нас весьма близки культурные и гуманитарные связи, которые представляют очень глубокий и давний европейский образ. Я убежден, что наш диалог с Литвой всегда будет субстантивный и эмоционально близкий.

- Вопрос энергобезопасности интересует все страны региона. Какие вы видите решения этой проблемы?

- Агрессия России поставила под угрозу не только политические, но экономические отношения. Такая политика не принесет Кремлю никаких дивидендов. Но европейская экономика должна сделать выводы. Украинским выводом должна стать новая экономическая и энергетическая стратегия, включая диверсификацию и альтернативные источники энергии. Во всех стратегических вопросах мы стоим перед колоссальной возможностью создать систему с чистого листа - создать такую Украину, где не будет лукавых компромиссов с демократией, экономикой и национальной безопасностью. Мы хотим жить в правде друг перед другом – так, как и надлежит европейскому народу.

Джемілєв став лауреатом польської премії "Солідарності"

ВВС Україна

"Цього року премія "Солідарності" вперше буде присуджена за заслуги у боротьбі за свободу, демократію і права людини", - зазначила вона.

За її інформацією, на церемонії вручення премії, яка має відбутися 4 червня у Варшаві в 25-ту річницю перших частково вільних парламентських виборів у повоєнній Польщі, запланована участь президентів Польщі, США та Франції.

Вручатиме премію відомому дисиденту та правозахиснику президент Польщі Броніслав Коморовський та колишній голова профспілки "Солідарність", екс-президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса.

Грошовий еквівалент премії становить один мільйон євро. Нагорода складатиметься з трьох частин: 250 тисяч євро – для самого лауреата, на 700 тисяч переможець зможе визначити програми, які реалізовуватиме Польща, і 50 тисяч будуть призначатися на подорож переможця до Польщі, щоб показати йому країну і її боротьбу за свободу.

 

29.04.14 р.

Україна скликає засідання Постійної ради ОБСЄ через відмову РФ пояснити військові навчання

РБК

Україна скликає засідання Форуму із співробітництва у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ через відмови РФ пояснити військові навчання. Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.

"Україна скликає передбачене п. 16.3 Віденського документа спільне засідання Форуму з питань співробітництва у галузі безпеки і Постійної ради ОБСЄ для обговорення ситуації, що склалася на східних кордонах нашої держави", - йдеться в повідомленні.

В МЗС планують також обговорити ситуацію з захопленням у Слов'янську групи міжнародних інспекторів.

"Сподіваємося на конструктивну участь російської сторони у цьому засіданні", - підкреслили у відомстві.

Україна оцінює збитки від окупації Криму в 950 млрд грн, - Мін'юст

РБК

Україна оцінює збитки від окупації Криму в 950 млрд гривень. Про це журналістам повідомив міністр юстиції Павло Петренко (на фото), передає кореспондент РБК-Україна.

"Міністерство юстиції узагальнило і систематизувало інформацію від наших міністерств і відомств щодо тих збитків, які були заподіяні окупацією Криму, і станом на сьогоднішній день сума таких збитків становить 950 млрд грн. Ці збитки не включають у себе упущену вигоду, яка буде порахована додатково. Ці збитки не включають у себе вартість корисних копалин морського шельфу. Ці збитки є прямими - викликаними незаконним захопленням і створенням перешкод для користування майном нашим державним компаніям, міністерствам і відомствам", - сказав Петренко.

Джемилев: ФСБ предлагает моим сторонникам в Крыму три варианта

ЛIГАБiзнесIнформ

 По словам лидера крымских татар, его соратникам предлагают покинуть Крым. Если не согласятся, угрожают тюрьмой или исчезновением, как на Кавказе

Лидер крымскотатарского народа, народный депутат Мустафа Джемилев, выступая на прошедшем в Киеве конгрессе "Украина - Россия: диалог", рассказал о предложениях Владимира Путина в обмен на лояльность крымских татар, давлении на свое окружении со стороны ФСБ и угрозе провокаций 18 мая.

Мустафа-ага призвал демократические силы России внимательно следить за ситуацией на полуострове, так как украинской прессе туда хода нет, а без общественного внимания крымские татары останутся один на один с российскими спецслужбами, которые уже сегодня прямо грозят физическим уничтожением. ЛІГАБізнесІнформ приводит самые важные фрагменты выступления Джемилева на конгрессе.

О правах русских в Крыму: Этнический состав Крыма таков: 58% населения - русские, где-то 25-26% - украинцы, но, по большей части русифицированные, не знают родного языка, думают и разговаривают по-русски. 14% крымские татары. Примерно 90% и выше в структурах власти АРК - этнические русские. Вся пресса, все делопроизводство исключительно на русском языке. В Крыму 596 общеобразовательных школ, из них только 14 крымскотатарских, 7 школ украинских, остальное все - русские. Вот я думаю, как еще осчастливить русских? Может быть, нам, украинцам и крымским татарам, вообще Крым покинуть?

О мифическом "крымском народе": Путин мне сказал (на встрече в Москве 12 марта, - ред.): "Мы хотим выслушать мнение крымского народа". Я отметил, что такого термина, как крымский народ, вообще нет. Есть крымскотатарский народ, есть переселенцы, в силу разных обстоятельств проживающие на территории Крыма. Путин остался при своем мнении.

О настоящих данных референдума: Вы знаете официальные данные референдума (по присоединению Крыма к РФ, - ред.) - якобы 82% приняли участие в нем, из них 95% высказались за присоединение Крыма к России. К 12:00 16 марта была цифра, что уже проголосовали 55 или 60%. После референдума в наше распоряжение попала докладная записка ФСБ, что, по их данным, в референдуме приняло участие 34,2%. Из 180 тысяч крымских татар, имеющих право голоса, проголосовали от 950 до 1100 человек.

О российской пропаганде: Для вторжения на нашу территорию российские власти использовали тезисы: фашистская диктатура, ультранационалисты, бандеровцы, угроза русскоязычному населению. Я поражаюсь той наглой лжи, которая в российских СМИ подается в виде новостей об Украине. В последние годы в Крыму - наверное, за все 23 года независимости Украины - была самая демократическая обстановка: там есть представители всех национальностей, всех политических течений, которые есть в Украине.

О борьбе против Януковича и Путина: Режим Януковича был по своей сути не пророссийский, а просто бандитский. Просто решать свои бандитские дела он пытался в том числе и с помощью России. Мы знаем, что ФСБ в своих документах назвала Меджлис политической силой, препятствующей реализации стратегических интересов России в Крыму. Сотрудники СБУ во времена Януковича тоже доносили своему руководству в Киеве о том, что главной оппозиционной силой нынешней власти в Крыму является Меджлис. Методы, которые предлагали применить против Меджлиса в ФСБ и СБУ - как будто написаны под копирку: попытки запрета, дробления с помощью марионеточных организаций. Мы находились под перекрестным огнем этих спецслужб. И сейчас мы, после аннексии, наиболее уязвимы в Крыму

О разговоре с Путиным: Путин пытается заигрывать с крымскими татарами. Во время нашего разговора он пообещал, что Россия сделает за ближайшие несколько месяцев для крымскотатарского народа больше, чем сделала Украина за все 23 года. Обещал резко увеличить представительство крымских татар в структурах власти, решить земельные вопросы, содействовать возвращению крымских татар на Родину. Я сказал, что конечно, мы ждем от России решения, в первую очередь, наших социальных проблем, но все эти вопросы нужно решать в пакете соглашений между нашими руководствами - то есть между Украиной и Россией. Так как крымские татары признают Крым территорией Украины. На этом наш разговор с Путиным прекратился.

Об угрозе окружению Джемилева: После голосования в Верховной Раде за роспуск крымского парламента всех депутатов, проголосовавших "за" зачислили в "персоны нон-грата" на территории Крыма. Я тоже попал в этот список, но меня быстро из него вычеркнули. Когда я наводил справки, что и как, один из представителей новой власти в Крыму с юмором ответил: "Конечно, мы идиоты, но не настолько, чтобы запрещать Джемилеву въезд в Крым. Мы же понимаем, чем это может кончиться".

Я могу посещать Крым, но недавно получил сообщение, что всех, кто сопровождал и встречал меня в Крыму после аннексии, вызывают в ФСБ и предлагают три варианта. Первый - покинуть территорию Крыма. Второй, если они отказываются - возбуждение против них каких-то уголовных дел. И третий - прямо говорят: "Вы можете исчезнуть, как на Кавказе".

О надежде на западные санкции и русский протест: Уровень ксенофобии на территории Крыма сейчас поднялся на несколько градусов выше. Люди напряжены, не понимают, что делать дальше. У нас большие надежды на то, что санкции со стороны Запада подействуют сдерживающе на агрессора. Страны НАТО военное вмешательство пока исключают. Надеются на санкции.

Нас очень вдохновило, что после этого всего в Москве прошли масштабные демонстрации - до 70 тысяч недовольных политикой Путина не побоялись выйти на улицы. Очень большая надежда на внутренний протест в России.

В ожидании новых провокаций: Приближается 70-летие со дня депортации крымских татар. Каков будет сценарий? Если 18 мая (ежегодная дата проведения мероприятий, посвященных памяти жертв геноцида крымскотатарского народа, - ред.) в Симферополе местные власти захотят по своему сценарию попытаться провести ежегодные мероприятия - вывесив российский флаг и флаг Крыма, который тоже напоминает российский флаг, то это будет провокация - несложно предугадать реакцию крымских татар.

 С другой стороны, если мы будем идти под украинскими флагами, можно ожидать реакцию ФСБ, провокаций и агрессии со стороны так называемой самообороны Крыма. Мы с большим опасением ждем 18 мая. Так как на территории Крыма нет украинской милиции, в случае провокаций мы останемся один на один с российскими спецслужбами. Украинским СМИ там тоже появляться небезопасно, потому у меня большая просьба к демократическим силам и СМИ России - обеспечить присутствие своих представителей 18 мая в Симферополе.

P.S. Как стало известно 26 апреля, общественные организации Татарстана (Россия) выдвинули лидера крымских татар Мустафу Джемилева на Нобелевскую премию мира. Среди организаций - Совет старейшин, Татарский общественный центр и Меджлис татарского народа.

В ЕС официально заявляют о внесении еще 15 фамилий в список лиц, подпадающих под санкции из-за угрозы территориальной целостности Украины

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Совет Евросоюза официально объявил о принятом по письменной процедуре решении расширить перечень лиц, которые подпадают под санкции за действия, подрывающие территориальную целостность, суверенитет и независимость Украины.

Как говорится в сообщении Совета ЕС, распространенном в понедельник в Брюсселе, список расширен на 15 лиц, "ответственных за действия, которые подрывают или угрожают территориальной целостности, суверенитету и независимости Украины, в отношении которых будет введен запрет на поездки и замораживание их активов в рамках ЕС".

"Таким образом, общее число лиц, подлежащих санкциям в связи с территориальной целостностью Украины, возросло до 48", - сказано в сообщении.

Кроме того, ЕС информирует, что тексты со списком лиц будут опубликованы во вторник в официальном журнале ЕС, и решение сразу же вступает в силу.

 ТЕКСТ: Список осіб і компаній щодо яких введено санкції США

ІНТЕРФАКС

США внесли ще кількох громадян РФ та назв компаній до санкційного списку (OFAC SDN List). Усі компанії і банки підконтрольні або Геннадію Тимченку, або Аркадію та Борису Ротенбергам, або банку "Росія".

Нижче наведено повний список:

Олег Бєлавенцев

Сергій Чемезов

Дмитро Козак

Євген Муров

Олексій Пушков

Ігор Сечин

В'ячеслав Володін

ТОВ "Акваніка"

ТОВ "Авіа груп"

ТОВ "Авіа груп Норд"

ЗАТ "Зест" (лізингова компанія, донедавна 100% володів банк "Росія" - ІФ)

Інвесткапіталбанк

Собінбанк

Сахатранс

СМП банк

Будгазмонтаж

Будтрансгаз

Будтрансгаз-М

ІК "Аброс"

"Трансоіл"

Volga Group

Канада ввела санкції проти дев'яти російських офіційних осіб та двох банків

УНІАН

Прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер в понеділок оголосив про введення нових санкцій проти Росії.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби уряду, повідомляє ИТАР-ТАСС.

Канада, йдеться в повідомленні, ввела додаткові економічні санкції проти дев'яти російських посадових осіб та двох банків.

У список фізичних осіб, яким буде заборонений в'їзд в Канаду, увійшли: Олег Бєлавінцев - повпред президента РФ в Кримському федеральному окрузі, В'ячеслав Володін - перший заступник голови адміністрації президента РФ, Дмитро Козак - заступник глави уряду РФ, Євген Муров - директор ФСТ, депутати Держдуми Олексій Пушков, Олександр Бабаков і Володимир Жириновський, а також президент і голова правління ВАТ Банк "Північний морський шлях" Аркадій і Борис Ротенберги.

Економічні санкції, характер яких не уточнюється, введено проти "Експобанку" і "РосЕнергоБанку".

"Наш уряд уже дав зрозуміти, що будь-які дії з дестабілізації ситуації в Україні будуть мати наслідки", - заявив прем'єр-міністр Канади, оголошуючи про введення нових санкцій відносно РФ.

"Поки Росія проявляє неповагу до суверенітету України, Канада разом зі своїми союзниками буде продовжувати чинити тиск на Росію, яка призведе до її подальшої економічної та політичної ізоляції", - підкреслив Харпер.

Удар по Путину: кто и почему попал в новый список санкций США (Петр Шуклинов, ЛІГАБізнесІнформ)

США ввели новый этап санкций против России и ближайшего окружения президента РФ Владимира Путина. Пострадали несколько ключевых компаний, связанных с российским экспортом. Кроме того, удар пришелся по миллиардерам бизнес-партнерам Путина, успех которых связывают непосредственно с влиянием российского президента. Санкции предусматривают замораживание активов и запрет выдачи виз. Одновременно с этим - это удар по бизнесу, контролируемому этими людьми. Новые санкции серьезно дополнили первый и второй уровень мер, введенных США ранее.

Кто: Игорь Сечин, президент государственной нефтяной компании Роснефть.

Почему: ближайшее окружение Путина. Газета Ведомости и журнал Forbes назвали его "вторым по влиянию человеком в России после Путина". Сечин - ключевое звено к богатству Путина, считают в разведке США.

Кто: вице-адмирал Олег Белавенцев, представитель президента РФ по Крыму, "смотрящий" Путина и главы Минобороны Сергея Шойгу на полуострове.

Почему: ближайшее окружение Путина, гэбист, в 1985 году был выслан из Великобритании за шпионаж.

Кто: генерал-полковник Сергей Чемезов, генеральный директор госорпорации Ростехнологии.

Почему: ближайшее окружение Путина. Кроме того, это удар сразу по нескольким секторам российской экономики. В первую очередь - по высокотехнологичному экспорту.

Ростехнологии - это производство и высокотехнологичный экспорт, а ее глава Чемезов - старый и надежный союзник Путина. Они знакомы с 1980-х годов. Оба служили в те годы в Восточной Германии.

Кроме того, Чемезов - замглавы совета директоров Роснефти, глава совета директоров Уралкалия, КАМАЗа, АвтоВАЗа, ЗАО АКБ Новикомбанк, Рособоронэкспорта. Входит в бюро высшего совета пропрезидентской парии Единая Россия.

Кто: Дмитрий Козак, замглавы правительства России (заместитель премьера РФ Дмитрия Медведева).

Почему: ближайшее окружение Путина. ГРУшник, гэбист. Тоже "смотрящий" по Крыму.

Кто: генерал армии Евгений Муров, директор Федеральной службы охраны России.

Почему: ближайшее окружение Путина, гэбист. Служил в КГБ с 1971 года.

Кто: Алексей Пушков, депутат Госдумы от Единой России, председатель комитета по международным делам, глава делегации России в ПАСЕ.

Почему: автор многих информационных провокаций против Украины.

Кто: Вячеслав Володин, первый заместитель главы Администрации президента (Сергея Иванова).

Почему: ближайшее окружение Путина. Володин - один из тех, кто, по данным разведки США, консультировал Путина по аннексии Крыма.

Санкции против компаний

Заблокирована деятельность и счета 17 компаний, связанных с людьми из ближайшего окружения Путина.

Инвесткапиталбанк и СМП Банк - контролируются братьями Ротенбергами, против которых ранее уже были введены санкции.

Стройгазмонтаж - контролируется Ротенбергами. Прокладывают газовые трубы.

Volga Group - контролируется Геннадием Тимченко, против которого ранее были введены санкции. Тимченко - друг президента, его считают ключевым бизнес-партнером Путина и хранителем его активов.

Трансойл - оператор грузовых железнодорожных перевозок, специализация - нефть и нефтепродукты. Контролируется Тимченко.

ООО Акваника - еще один бизнес Тимченко. Минеральная вода.

Сахатранс - транспортная компания, занимается строительством балкерного терминала для угля и железной руды. Еще один бизнес Тимченко.

ООО Авиа групп - услуги по техническому обслуживанию самолетов в Шереметьево (Москва). Еще один бизнес Тимченко.

ООО Авиа групп Норд - услуги по техническому обслуживанию самолетов в Пулково (Санкт-Петербург). Тоже Тимченко.

Стройтрансгаз холдинг - холдинговая компания, строительные активы. Бизнес Тимченко.

Стройтрансгаз групп - строительная компания. Бизнес Тимченко.

ООО Стройтрансгаз - строительная компания, связанная с энергетикой. Бизнес Тимченко.

Стройтрансгаз-М - строительно-промышленная компания, сфера - нефть, газ, нефтехимия. Бизнес Тимченко.

ОАО Стройтрансгаз - строительство инфраструктуры. Бизнес Тимченко.

ИК Аброс - компания, контролируемая Банком Россия, который ранее попал под санкции. Банк Россия возглавляет Юрий Ковальчук. По данным СМИ, теневой "кассир" Путина.

ЗАО Зест - тоже контролируется Банком Россия.

Собинбанк - тоже контролируется Банком Россия.

Как пишут обозреватели, причина глубоких санкций против предприятий миллиардера Тимченко в том, что его бизнес был выстроен в тесном сотрудничестве и под покровительством Путина. Другими словами, санкции против Тимченко - санкции лично против Путина. Напомним, ранее под санкции попал контролируемый Тимченко нефтяной трейдер Gunvor, который продает 50% российской нефти. Теперь в списке и глава Роснефти, которая контролирует вторую половину экспорта.

Персональные санкции против главы Ростехнологий Чемезова говорят о том, что теперь трудности у России возникнут с экспортом вооружений, машин, удобрений и многого другого. Ростехнологии специализируются на вооружении и высоких технологиях. Кроме того, Чемезов - замглавы совета директоров Роснефти и глава совета директоров Уралкалия, КАМАЗа, АвтоВАЗа, Новикомбанка, Рособоронэкспорта.

В итоге круг вокруг Путина и основных секторов российского экспорта сужается с каждым уровнем новых санкций. Целей может быть несколько. Фактически США бомбардируют лишь одну часть олигархов, предлагая другой части задуматься. "Дворцовый переворот" - один из вариантов. Новый уровень - последнее предупреждение Обамы лично Путину. Следующим в списке санкции может оказаться Алексей Миллер, глава российского газового монополиста Газпром. А затем в список могут попасть и десятки российских олигархов, контролирующих ключевые секторы российской экономики.  Следущий этап - санкции против целых отраслей, чаще других называют нефтегазовый сектор и финансы. Если Россия не остановится и не прекратит войну против Украины - экономику России, пусть и не сразу, ждет коллапс. 

18.04.14 р.

Женевська Заява від 17 квітня 2014 року

"За результатами зустрічі у Женеві щодо ситуації в Україні було досягнуто домовленість стосовно конкретних кроків, що мають на меті деескалацію напруженості та відновлення безпеки всіх громадян.

Всі сторони зобов‘язалися утриматися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники зустрічі рішуче засудили та відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, включаючи прояви антисемітизму.

Всі незаконні озброєні формування мають бути роззброєнні; всі незаконно захоплені будівлі мають бути повернуті законним власникам; всі незаконно захоплені вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах і містечках мають бути звільнені.

Всім учасникам протестів і тим, хто звільнить будівлі та інші громадські місця та добровільно складе зброю, буде гарантована амністію, за виключенням тих, кого буде визнано винним у скоєнні тяжких злочинів.

Було домовлено, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ буде відігравати провідну роль у сприянні українській владі та місцевим громадам у негайній реалізації цих заходів, спрямованих на деескалацію ситуації вже найближчими днями там, де це найбільш необхідно. США, ЄС та Росія зобов‘язуються підтримати цю Місію, в тому числі, шляхом надання спостерігачів.

Анонсований конституційний процес буде всеохоплюючим, прозорим і відповідальним. Він включатиме негайне започаткування широкого національного діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів і політичних утворень України, а також дозволить врахувати громадську думку та запропоновані зміни.

Учасники зустрічі підкреслили важливість економічної та фінансової стабільності в Україні та висловили готовність обговорити додаткову підтримку по мірі імплементації вищезазначених кроків".

 

Женевское Заявление от 17 апреля 2014 года

"По результатам встречи в Женеве по ситуации в Украине была достигнута договоренность в отношении конкретных шагов, имеющих целью деэскалацию напряженности и восстановления безопасности всех граждан.

Все стороны обязались воздержаться от любых форм насилия, запугивания или провокационных действий. Участники встречи решительно осудили и отвергли все проявления экстремизма, расизма и религиозной нетерпимости, включая проявления антисемитизма.

Все незаконные вооруженные формирования должны быть разоружены; все незаконно захваченные здания должны быть возвращены законным владельцам; все незаконно захваченные улицы, площади и другие общественные места в украинских городах и городках должны быть освобождены.

Всем участникам протестов и тем, кто освободит здания и другие общественные места и добровольно сложит оружие, будет гарантирована амнистии, за исключением тех, кто будет признан виновным в совершении тяжких преступлений.

Было договорено, что Специальная мониторинговая миссия ОБСЕ будет играть ведущую роль в содействии украинской власти и местным общинам в немедленной реализации этих мер, направленных на деэскалацию ситуации уже в ближайшие дни там , где это наиболее необходимо. США, ЕС и Россия обязуются поддержать эту миссию, в том числе, путем предоставления наблюдателей.

Анонсированный конституционный процесс будет всеобъемлющим, прозрачным и ответственным. Он будет включать немедленное начало широкого национального диалога, который будет учитывать интересы всех регионов и политических образований Украины, а также позволит учесть общественное мнение и предложенные изменения.

Участники встречи подчеркнули важность экономической и финансовой стабильности в Украине и выразили готовность обсудить дополнительную поддержку по мере имплементации вышеупомянутых шагов".

17.04.14 р.

17.04.2014 р.

ГР 17 04 14 Європарламент закликав до санкцій ЄС проти російських компаній

Європейський парламент закликає Єврокомісію розглянути можливість запровадження санкцій до російських компаній через ситуацію в Україні. Проект резолюції підтримали на засіданні Європарламенту.

Європарламентарі вказують на необхідність для ЄС і країн-членів мати єдину позицію щодо дій Росії.

У зв’язку із цим Європарламент вважає, що поточна ситуація вимагає від Європейської комісії розширити другу фазу санкцій і бути готовими до застосування третьої фази економічних санкцій, що має бути введена в силу невідкладно.

«Європарламент закликає вжити заходів проти російських компаній і їхніх дочірніх підприємств, особливо в енергетичному секторі, а також проти російських активів й інвестицій у ЄС, а також за перегляд всіх угод з Росією з метою їхнього можливого призупинення», – йдеться в резолюції.

При цьому депутати Європарламенту закликають ЄС підтримати Україну в міжнародних судових органах у разі, якщо Україна вирішить подавати позови проти Росії за порушення суверенітету й територіальної цілісності.

Крім цього, вони закликають представити економічні, торговельні й фінансові обмеження до керівництва Криму.

Путін визнав, що референдум у Криму пройшов за участю російської армії

Президент Росії Володимир Путін визнав, що референдум у Криму пройшов за участю російської армії. Про це він сказав у ході «прямої лінії» з росіянами.

«Я говорив неодноразово в розмовах зі своїми іноземними колегами, я не приховував, що наше завдання полягало в тому, щоб забезпечити умови для вільного волевиявлення кримчан. І тому ми повинні були вжити необхідні заходи, щоб події не розвивалися так, як вони нині розвиваються в південно-східній Україні – щоб не було танків, бойових підрозділів націоналістів і людей із крайніми поглядами, але озброєних автоматичною зброєю. Тому за спиною сил самооборони Криму, звичайно, встали наші військовослужбовці, вони діяли дуже коректно, але рішуче й професійно», – сказав Путін.

За його словами, інакше провести референдум було неможливо.

Путін вважає, що тоді в Криму перебували понад 20 тисяч «добре озброєних військовослужбовців» України. Він заявив, що людей потрібно було «захистити від можливості застосування зброї проти цивільних осіб».

У березні за військової і політичної підтримки Росії в Криму відбувся невизнаний Україною і світом «референдум про самовизначення Криму». За твердженням самопроголошеної кримської влади, 96,7% від тих, хто взяв участь у голосуванні, висловилися за приєднання Криму до Росії. За даними, отриманими почесним головою Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, у «референдумі» взяли участь лише до 34 відсотків жителів півострова, а не понад 80, як це подали офіційно. Згодом нелегітимний парламент Криму звернувся до Росії з проханням прийняти півострів до її складу.18 березня у Кремлі був підписаний «договір» про вступ Криму і Севастополя до складу Росії.

ООН закликає долати дезінформацію Росії щодо України

У новому звіті ООН про становище з правами людини в Україні наголошено, що для деескалації кризи в державі необхідно негайно протидіяти дезінформації, пропаганді й закликам до ненависті. Звіт Управління верховного комісара ООН із прав людини аналізує становище в Україні від листопада минулого року до останніх днів.
Українцям потрібна надійна інформація, яка б протистояла поширенню дезінформації і закликів до ненависті на національному, релігійному чи расовому ґрунті, заявила, представляючи звіт, верховний комісар ООН із прав людини Наві Піллей.
 За її словами, необхідно встановити справжні факти, щоб уникнути ризику експлуатації радикально відмінних викладів подій із політичною метою.
 Саме встановленню фактів і присвячений звіт, що ґрунтується на даних фахівців ООН. Матеріали для нього подали помічник генерального секретаря ООН із прав людини Іван Шимонович, який двічі відвідував Україну, і спостерігачі ООН за правами людини, які працюють в Україні протягом останнього місяця.
Заяви про «переслідування росіян» необґрунтовані
Серед висновків фахівців ООН – зокрема, відсутність будь-яких підтверджень заяв Росії, ніби в Україні росіяни за національністю чи російськомовні зазнавали переслідувань чи нападів – саме ці твердження стали одним із обґрунтувань для воєнного вторгнення Росії до українського Криму.
Голова Європейського відділення Управління верховного комісара ООН із прав людини Джанні Маґадзені, представляючи документ, наголосив: «У звіті мовиться, що немає ніяких вартих довіри свідчень про ті справи, які б виправдали занепокоєння російськомовного населення України».
Документ зазначає, що таке занепокоєння поширене серед частини російськомовних чи росіян України. Водночас фахівці ООН виявили лише кілька випадків нападів на росіян в Україні, що не були ні поширеним, ні систематичним явищем.
Окупація принесла проблеми до Криму
Натомість значно погіршилося становище у Криму відтоді, як півострів спершу окупувала, а потім анексувала Росія. За даними звіту, деякі дії сепаратистської влади півострова викликали глибоку стурбованість із погляду дотримання прав людини, серед них примусове запровадження громадянства Росії і труднощі, створені для охочих залишити українське громадянство. Також у Криму засвідчені варті довіри заяви про переслідування, свідомі арешти й тортури щодо активістів і журналістів, які виступали проти незаконного «референдуму» у Криму.
І сама атмосфера цього «референдуму», створена у Криму так званою «самообороною» і військовими без національних символів, «не сприяла» вільному й чесному виборові, наголосили в ООН. У звіті нагадано, що Генеральна асамблея ООН резолюцією 27 березня визнала цей «референдум» таким, що не має ніякої чинності.
Особливе занепокоєння викликало становище після «референдуму» у Криму кримськотатарської спільноти, значна більшість якої бойкотувала цей захід, мовиться у звіті.
Висока оцінка влади в Києві
 Документ також пропонує низку рекомендацій і для центральної влади України, і для тих, хто нині фактично при владі в окупованому Криму.
Київ, зокрема, мав би забезпечити відповідальність за порушення прав людини під час подій Євромайдану, не допускати маніпуляцій засобами інформації, подаючи власну вчасну й точну інформацію, чи боротися з нетерпимістю й екстремізмом.
Окупаційна влада Криму ж, вважають в ООН, повинна активно вирішувати справи зі зникненням людей на півострові, вжити заходів на захист прав тих, хто потерпає від зміни інституційних і юридичних норм, зокрема, громадянства, розслідувати всі звинувачення щодо закликів до насильства й маніпуляцій засобами інформації та забезпечити захист прав усіх меншин і корінних народів.
 Але хоча становище у Східній Україні та у Криму потребує уваги, є й позитивні зміни, зазначили в ООН. Зокрема, голова Європейського відділення Управління верховного комісара ООН із прав людини високо оцінив дії нинішньої влади в Києві.
 Влада України робить усе необхідне, щоб зреагувати на засадничі проблеми з правами людини й підготувати країну до виборів 25 травня

Джанні Маґадзені

«Влада України робить усе необхідне, щоб зреагувати на засадничі проблеми з правами людини й підготувати країну до президентських виборів 25 травня», – сказав Джанні Маґадзені.

 

Основные заявления Совбеза ООН по Украине

http://vesti.ua/harkov/47966-osnovnye-zajavlenija-zasedanija-oon-po-ukraine

Сегодня ночью Совет безопасности ООН  провел очередную встречу по ситуации в Украине. В ходе встречи обсуждалась сложная ситуация на юго-востоке Украины. Постпреды США, Великобритании и Украины в очередной раз обвинили Россию в эскалации конфликтов и в попытках повторить крымский сценарий. 

Помощник генерального секретаря ООН по правам человека Иван Шимонович

Помощник генерального секретаря ООН по правам человека Иван Шимонович, сообщил, что информация о нарушениях прав этнических россиян в Украине сильно и намеренно преувеличена с целью оправдания российского вторжения в страну.

Он подчеркнул, что с помощью ангажированных СМИ, была распространена дезинформация о прибытии вооруженных украинских националистов для подавления русской общины в Крыму, чтобы создать атмосферу страха среди местного населения и оправдать аннексию полуострова Россией.

Шимонович ставит под сомнения результаты референдума, который проводился в Крыму 16 марта. Докладчик отметил, что во время подготовки волеизъявления давление со стороны России было чрезмерным, новая Конституция, которую «протолкнули» на полуострове, не учитывает права крымских татар и тех граждан, которые не желают менять украинское гражданство. Шимонович выразил опасения, что этих граждан будут в дальнейшем преследовать.

Также, он сообщил собравшимся, что на момент его пребывания в Восточной Украине, ситуация была довольно напряженной. Потом пророссийские активисты с оружием захватывали админздания и призвали к расколу Украины.

По его мнению ситуация на восточной Украине провоцируется Россией специально ради дестабилизации и раскола страны.

Постоянный представитель России при ООН Виталий Чуркин:

Виталий Чуркин раскритиковал доклад миссии управления ООН по правам человека во главе с помощником генсека Иваном Шимоновичем по ситуации в Украине. В ходе выступления он назвал доклад "однобоким и политически мотивированным", написанным под заранее заготовленные выводы.

"Безосновательны изъяснения о ситуации в Крыму - субъекте Российской Федерации. Кроме того, Крым не может быть предметом данного заседания, посвященного Украине", - сказал Чуркин.

В своем выступлении он также осудил действия нынешних украинских властей на юго-востоке страны, которые, по его мнению, могут привести к гражданской войне: "Такие безрассудные шаги чреваты развязыванием настоящей гражданской войны на Украине".

Чуркин выразил мнение, что начать силовой сценарий на юго-востоке страны нынешнему официальному Киеву подсказали представители тех стран, "которые постоянно что-то нашептывают украинской верхушке".

Чуркин заметил, что заявления о том, что татарское население в Крыму опасается нового геноцида, - провокация.

"Утверждение украинского коллеги о том, что татарское население Крыма считает, что будет третий акт геноцида против них, - это вранье и провокация", - сказал Чуркин, добавив, что новой Конституцией Крыма закреплен официальный статус татарского языка и оговаривается выделение мест для представителей татарской диаспоры в органах власти.

Постоянный предствитель США при ООН Саманта Пауэр

Саманта Пауэр заявила, что события в восточных регионах Украины, как и в Крыму, являются хорошо спланированной кампанией со стороны России.

"Те незаконные действия, которые Россия осуществила в Крыму по оккупации, повторяются на Востоке Украины. Мы считаем, что это хорошо организованная, профессионально срежиссированная кампания подстрекательства к вражде и саботажу. И есть свидетельства того, что эта кампания ведется Россией", - заявила она в ходе заседания Совета безопасности ООН в среду в Нью-Йорке.

Пауэр отметила, что российская сторона постоянно "пытается отвлечь внимание от своих действий, от своих стремлений к территориальному расширению и пытается сменить тему обсуждения". "Но это не удастся. Контраст между действиями украинского правительства и действиями российских властей разителен", - подчеркнула она.

По словам Пауэр, украинские власти настроены на мирное урегулирование конфликта и даже готовы обсуждать вопрос амнистии для участников протестов. "Украинские власти взвешенно отвечают на провокации, которые осуществляются на Востоке. Нам всем было бы очень сложно смириться с подобными действиями на территории наших собственных стран", - подчеркнула представитель США.

Марк Лайл Грант, постоянный представитель Британии при ООН 

Марк Лайалл Грант считает ответственными действия украинской власти в сложившейся ситуации на востоке Украины.

Он назвал нелегитимными действия вооруженных людей и протесты с применением оружия, поскольку только правительственные силы могут иметь монополию на применение силы.

"Вчера началась операция по восстановлению правопорядка в Донецке, на востоке Украины. Премьер-министр Украины сказал о том, что она будет проходить ответственным образом и постепенно. Мы получили заверение в том, что во время проведения этой операции будет полностью соблюдаться международное право и украинская нормативно-правовая база. Украинское правительство ведет себя ответственно, несмотря на продолжающееся вмешательство России", - сказал британский представитель.

"Мы хотим напомнить России, что она не может пользоваться ситуацией в Украине, за которую она в значительной степени отвечает, в качестве еще одного предлога для своей незаконной деятельности в дальнейшем. Мы обращаемся к России с простым призывом: прекратите вмешиваться во внутренние дела Украины, отведите свои войска от украинской границы, отмените решение об использовании российских Вооруженных сил на территории Украины, начните прямой диалог", - сказал Грант.

Постоянный представитель Украины при ООН Юрий Сергеев

Юрий Сергеев заявил, что украинские власти проводят антитеррористическую операцию в восточных регионах страны исключительно в целях защиты мирного населения.

"Миротворческая операция, операция по восстановлению правопорядка на востоке Украины предпринята для того, чтобы установить порядок и защитить людей. Эта операция направлена только на вооруженные группировки, которые совершают преступления", - сказал он.

По его словам, вооруженные группировки, действующие на востоке, пользуются поддержкой российских сил, которые незаконно проникают на территорию Украины.

"Украина не удивлена тем, что только РФ критикует антитеррористическую операцию на востоке Украины. Вы помните, что Россия - это та страна, которая наиболее часто использует контртеррористические инструменты в отношении своих граждан", - подчеркнул Сергеев.

Он в очередной раз призвал РФ не вмешиваться во внутренние дела Украины.

"План действий, представленный новым правительством Украины, является инклюзивным, учитывает проблемы всех регионов страны, направлен на поиск практических способов решения проблем, в том числе этнических меньшинств. Для того чтобы мы смогли добиться поставленных целей, нам нужно, чтобы Россия оставила нас в покое", - подчеркнул украинский дипломат.

Постоянный представитель Украины при ООН огорчен тем, что постпред России при ООН Виталий Чуркин считает провокацией заявления о том, что татарское население в Крыму опасается нового геноцида.

"Бесполезно что-либо комментировать, потому что русские коллеги все равно остаются при своем мнении и представляют ситуацию так, как им хочется. Вот та виртуальная реальность, которую демонстрируют русские коллеги, когда все говорят одно, а они живут в своем собственном мире, хотите вы того, Виталий Иванович, или нет, но вам придется участвовать в обсуждении вопроса Крыма, поскольку это украинская территория, временно оккупированная. Пока она не вернется, будем ее обсуждать", - сказал Сергеев после реакции Чуркина относительно крымских татар.

Постпред Украины также выразил сожаление ввиду того, что Чуркина и его коллег не было на встрече Совета безопасности ООН с представителями крымской делегации во главе с экс-председателем Меджлиса крымскотатарского народа Мустафой Джемилевым.

"И он сказал то, что я сказал, повторив его позицию, и это вы назвали враньем и провокацией. Ну что ж, это услышат крымские татары, что вы считаете, что это вранье и провокация", - добавил Сергеев.

Он охарактеризовал комментарии Чуркина как манипуляцию и "передергивание в стиле, который нам уже известен".

После комментария Сергеева было объявлено о закрытии заседания Совета безопасности ООН.

 

Парламент України ухвалив Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»

15 квітня 2014 р. Верховна Рада України ухвалила закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», який визначає статус території, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії РФ, встановлює особливий правовий режим на цій території та визначає особливості діяльності державних органів влади тощо в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав, свобод і законних інтересів юридичних осіб.

АР Крим і м. Севастополь визначено як тимчасово окуповані території, які залишаються невід’ємною частиною територію України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон встановлює особливий правовий режим на території АР Крим. Громадяни України мають право на вільний і безперешкодний в’їзд/виїзд з тимчасово окупованої території за умови пред’явлення документа, що підтверджує громадянство України. В’їзд/виїзд іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території допускається лише за спеціальним дозволом через встановлені пункти в’їзду-виїзду для таких осіб. Порядок в’їзду/виїзду іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Примусове зарахування громадян України до громадян іншої держави не визнається.

Законодавчо регулюється питання виплат пенсій та допомоги з безробіття українцям у Криму за умови, якщо вони відмовились від такої допомоги Росії.

Закон передбачає механізми забезпечення прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, зокрема на:

- отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

- пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування та соціальні послуги;

- виборчі та майнових прав, гарантування права власності тощо.

            За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, якщо воно придбане відповідно до законів України.

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації України, юридичним і фізичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям в повному об’ємі покладається на Росію як на державу, яка здійснює окупацію. При цьому Україна повинна всіма можливими засобами сприяти відшкодуванню матеріального і морального збитку з боку РФ.

На тимчасово окупованій території забороняється будь-яка господарська діяльність, що підлягає держрегулюванню (ліцензування, отримання дозвільних документів, сертифікація та інша), ввезення та/або вивезення товарів військового призначення, організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень. Крім того, заборонено користування державними ресурсами.

 

Верховна Рада підтримала дії силовиків з наведення порядку на Сході України - Ярема

Укрінформ

 Верховна Рада підтримала дії силовиків з наведення порядку на Сході України.

Про це перший віце-прем'єр-міністр України Віталій Ярема повідомив після закінчення закритого пленарного засідання Верховної Ради за участю представників силових відомств та правоохоронних органів щодо ситуації у східних областях, інформує Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Ухвалено постанову Верховної Ради про підтримку тих дій, які здійснюють на сході України правоохоронні органи, Міноборони і всі силові структури щодо заходів із забезпечення правопорядку та цілісності нашої держави», - зазначив Ярема.

 

На чотиристоронніх переговорах не може обговорюватися питання конституційного ладу та зовнішньої політики України - заява ВР

ІНТЕРФАКС-Україна

Під час міжнародних переговорів за участю України, Росії, США і Євросоюзу не можуть обговорюватися питання, що стосуються конституційного та адміністративно-територіального устрою України, зазначається у заяві Верховної Ради України.

"Предметом міжнародних переговорів не можуть бути питання, які належать до внутрішньої компетенції України, зокрема, які стосуються конституційного ладу і адміністративно-територіального устрою, визначення статусу та порядку застосування мов в Україні, термінів і порядку проведення виборів президента і парламенту України, а також право самостійно визначати напрям своєї зовнішньої політики та свободи участі в міжнародних організаціях та союзах", - йдеться в заяві українського парламенту, ухваленій на засіданні в середу.

Також Верховна Рада України звертає увагу міжнародного співтовариства на штучність, надуманість претензій до України з боку зовнішніх сил щодо порушення в Україні прав національних меншин.

Український парламент вважає, що ці переговори мають бути спрямовані на досягнення таких цілей: відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів, забезпечення суверенітету України на всій її території, включно з Автономною Республікою Крим.

 

Яценюк розповів, з чим Україна їде у Женеву на чотиристоронню зустріч

Укрінформ

Уряд РФ має негайно відкликати своїх диверсантів з України, засудити терористичну діяльність озброєних сепаратистів та вимагати від них звільнення захоплених об'єктів. Саме на цьому наполягатиме українська сторона під час зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств США, ЄС, РФ і України в Женеві 17 квітня.

Про це повідомив Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк у середу на засіданні уряду, передає кореспондент Укрінформу.

"Ми очікуємо зустрічі у Швейцарії. Це повинна бути перша публічна зустріч у чотиристоронньому форматі - США, ЄС, Україна, Росія. Сьогодні ми обговоримо директиви для міністра закордонних справ на цю зустріч. Директива одна і основна: російський уряд повинен негайно відкликати свої розвідувально-диверсійні групи, засудити терористів і вимагати від них звільнення приміщень адміністрацій", - наголосив глава уряду.

Яценюк підкреслив, що уряд Росії, у разі своєї зацікавленості у стабілізації ситуації в Україні, має припинити організацію терористичних операцій на українській території. "Якщо Росія зацікавлена у стабілізації ситуації, а у цьому у мене є дуже і дуже глибокі сумніви, диригування усіма цими терористичними операціями російськими спецслужбами є просто неприпустимим і міжнародним злочином", - заявив він.

При цьому Прем'єр-міністр зазначив, що запланована у Женеві зустріч повинна мати не протокольний характер, а сфокусуватися на реальному вирішенні ситуації, спровокованої Москвою. "Ця зустріч повинна бути не протокольна, а повинна мати на меті стабілізацію ситуації в Україні, зупинку терористичної діяльності, яка підтримується РФ, і поновлення діалогу", - наголосив він.

"З цим ми їдемо на чотиристоронню зустріч, яка повинна відновити стабільність у Європі в цілому", - додав Яценюк.

 

Верховна Рада підтримала дії силовиків з наведення порядку на Сході України - Ярема

Укрінформ

 Верховна Рада підтримала дії силовиків з наведення порядку на Сході України.

Про це перший віце-прем'єр-міністр України Віталій Ярема повідомив після закінчення закритого пленарного засідання Верховної Ради за участю представників силових відомств та правоохоронних органів щодо ситуації у східних областях, інформує Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Ухвалено постанову Верховної Ради про підтримку тих дій, які здійснюють на сході України правоохоронні органи, Міноборони і всі силові структури щодо заходів із забезпечення правопорядку та цілісності нашої держави», - зазначив Ярема.

 

Влада потребує допомоги громадськості для збалансування етнонаціональної політики - Сич

Укрінформ

 Українська влада як ніколи потребує допомоги громадськості в розв'язанні чутливих питань в етнонаціональній політиці, які в умовах інформаційної експансії Росії перетворюються на привід для маніпуляцій.

На цьому наголосив віце-прем'єр-міністр Олександр Сич під час зустрічі з представниками організацій громадянського суспільства, інформує прес-служба урядовця.

«Спекуляції навколо мовних та міжетнічних питань завдають не меншої шкоди держави, ніж військові підрозділи агресора. Нам потрібний такий баланс в етнонаціональній політиці, який гарантуватиме комфорт кожній національній меншині і не завдаватиме шкоди єдності держави», - пояснив Сич.

 На його думку, такий баланс здатна забезпечити активна участь громадськості в діяльності Ради міжнаціональної злагоди, яку найближчим часом буде створено при Кабінеті Міністрів України. «Нова дорадча структура дозволить віднайти спільну мову і порозуміння між представниками різних етнічних громад у колі людей, яких називають совістю нації», - наголосив урядовець.

Крім того, він заявив про намір системно спілкуватися з представниками суспільства, зокрема й у форматі вузькопрофільних зустрічей або громадських експертних рад. «Подеколи чиновник усередині системи виголошує ритуальні заклики до її реформування, не розуміючи, яких саме змін вона потребує. Тут важливий погляд збоку, так би мовити, рекомендації галузевого експертного середовища, мобілізовані наполегливістю громадськості. Влада не повинна підміняти громадянське суспільство, але може консолідувати його навколо спільної мети - сильної, заможної, демократичної і соціально справедливої країни», - підсумував Сич.

 

МЗС рекомендує українцям утриматися від поїздок у Сирію

РБК

Міністерство закордонних справ України рекомендує своїм громадянам утриматися від поїздок до Сирії. Про це повідомляє прес-служба українського зовнішньополітичного відомства.

"У зв'язку з тривалою громадянською війною в Сирійській Арабській Республіці, продовженням збройного протистояння між урядовими військами і збройними опозиційними угрупованнями, а також збільшенням випадків обстрілу населених пунктів та кількості терористичних актів, що призводить до значних втрат серед цивільного населення, МЗС у черговий раз наполегливо рекомендує громадянам України утриматися від поїздок у Сирію до стабілізації ситуації", - йдеться в повідомленні.

МЗС рекомендує українцям, які вже знаходяться в Сирії, негайно покинути її територію.

 

Криза в Україні й анексія Криму створили ризик подібних конфліктів у Європі - РЄ

Укрінформ

 Криза в Україні, військове вторгнення й анексія Криму Російською Федерацією створили ризик поширення подібних конфліктів у Європі.

Про це йдеться у новій доповіді про стан прав людини, демократії та верховенства права в Європі, оприлюдненій Генеральним секретарем РЄ Турбйорном Ягландом у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу у Франції.

«Європа у найбільшій кризі у сфері прав людини з часів "холодної війни". Криза в Україні та військове втручання Росії в Криму створюють ризик виникнення подібних конфліктів у Європі», - зазначив Ягланд.

За його словами, відсутність демократичних стримувань і противаг, вільних ЗМІ та незалежної судової системи викликало масштабні прояви корупції і зловживання владою.

Висловивши стурбованість у зв'язку з нинішнім спалахом насильства на сході України, Ягланд закликав усі сторони в державі зупинити ескалацію насильства і взяти участь у політичних переговорах про майбутнє нації. «Міжнародні партнери України мають підтримати країну, допомогти знайти рішення, яке приведе до миру і стабільності», - зазначив він.

Генсек РЄ закликав держави-члени повною мірою дотримуватися Європейської конвенції з прав людини. «Європа потребує нового загальноєвропейського порядку денного безпеки, який має включати захист верховенства права і демократичних принципів. Разом ми повинні змусити Європу повернутися на шлях єдності і співпраці, що грунтується на спільних цінностях, стандартах і правових зобов'язаннях», - зазначив він.

На думку фахівців РЄ, серйозні порушення прав людини, включаючи корупцію, торгівлю людьми, расизм та дискримінацію, зберігаються в усій Європі. «Безробіття і бідність у багатьох країнах породжує екстремізм і конфлікти», - йдеться у доповіді РЄ. У документі також представлені перший зведений аналіз з дотримання прав людини, демократії та верховенства права в Європі, заснованої на висновках моніторингових органів Ради Європи.

 

"Велика сімка" скасувала зустріч в Росії керівників парламентів країн G8

Тиждень

«Велика сімка» скасувала заплановану на вересень у Москві щорічну зустріч керівників парламентів країн G8 та Європарламенту. Про це повідомила прес-служба німецького Бундестагу 16 квітня .

 «Президент Бундестагу Норберт Ламмерт, а також голови парламентів інших країн G7 та Європарламенту скасували свою участь у зустрічі в Росії», - йдеться у повідомленні.

Після консультацій зі своїми колегами по G7 Ламмерт у письмовій формі повідомив про відповідне рішення голові російської Держдуми Сергію Наришкіну.

 «Дії Росії в Україні, зокрема приєднання Криму, суперечать міжнародному праву. Відповідальність за це покладена не лише на російський уряд, а й на Держдуму, яка без серйозної дискусії та критики схвалила дії уряду РФ в Україні», - написав президент Бундестагу.

За його словами, про проведення зустрічі голів парламентів G8 можна буде говорити лише тоді, коли «буде відновлено ситуацію, за якої поведінка Росії знову відповідатиме принципам міжнародного права». Ламмерт закликав Держдуму РФ зробити у це власний внесок.

 

Украина считает крымчан своими гражданами, если они официально не отказались от украинского гражданства – представитель омбудсмена

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Представитель уполномоченного Верховной Рады по делам правам человека в Конституционном суде Ирина Кушнир отмечает, что Украина продолжает считать проживающих в Крыму людей своими гражданами, если они официально не отказались от гражданства страны.

"В соответствии с украинским законодательством, Украина считает всех (крымчан - ИФ) своими гражданами до тех пор, пока такие лица официально не вышли из гражданства, то есть, нет указа президента о прекращении гражданства", - сказала она на пресс-конференции в среду в Киеве.

"Несмотря на то, получит ли лицо гражданство Российской Федерации, Украина считает своих граждан своими гражданами", - подчеркнула И.Кушнир.

При этом она рекомендовала украинским гражданам в Крыму для верности написать заявление об официальном отказе от российского гражданства.

 

Путин: за спиной сил самообороны Крыма корректно действовали российские военные

ИТАР-ТАСС

За спиной сил самообороны Крыма корректно, но решительно и профессионально действовали российские военные, чтобы дать возможность свободно провести референдум на полуострове и не допустить применения оружия против гражданского населения. Об этом заявил Владимир Путин в ходе прямой линии.

 

Лубкивский: Федерализация Украины в Женеве обсуждаться не будет

 ЛIГАБiзнесIнформ

О предстоящих переговорах Украины, России, ЕС и США в Женеве - наших аргументах, позиции Запада и болезни России

Заместитель министра иностранных дел Украины Даныло Лубкивский накануне четырехсторонних переговоров по деэскалации украинского конфликта пояснил в интервью ЛІГАБізнесІнформ  аргументы, с которыми едет в Женеву украинская делегация.

- 17 апреля в Женеве состоятся четырехсторонние переговоры представителей Украины, ЕС, США и России по деэскалации конфликта в Украине. Россия говорит о необходимости присутствия представителя Юго-Востока Украины на правах полноценного участника переговоров. Какова позиция МИД?

- Мне неизвестно, чтобы представители Юго-Востока обращались к правительству о желании принимать участие во встречи 17 апреля. Для всех понятно, что правительство Арсения Яценюка легитимно представляет все регионы нашей страны, включая Крым. Потому других представителей представить невозможно. Точка. Если возвращаться к этому разговору, то, наверное, можно поставить вопрос о том, чтобы, например, кроме главы МИД России, в этой встрече должны участвовать представители субъектов РФ или российской оппозиции. Это абсурд.

- Может и абсурд, но об этом говорит российский МИД

- Мне трудно комментировать. За последнее время они наговорили такого, что вызвали недоумение и непонимание всего цивилизованного мира. В таких деликатных вопросах необходимо избегать двойных стандартов, лжи и шантажа.

- С чем едет Украина в Женеву, что будет обсуждаться?

- Это начало диалога. С самого начала конфликта мы неустанно призывали к диалогу. Такому процессу нет альтернативы. Хорошо, что это понимание пришло. Наша позиция понятна и проста - мы хотим услышать ответ на наше требование деэскалации ситуации вокруг Украины. Вам известно, что 40 тысяч российских военных стоят у наших границ. Мы хотим услышать, с какой целью Россия так долго держит усиленный контингент на нашем пороге? Каковы планы РФ? Несмотря на встречу и диалог Андрея Дещицы и Сергея Лаврова, пока такого ответа мы не услышали. Надеемся, что он будет дан на встрече в Женеве.

Второй вопрос, который мы поднимем на встрече - это отвод российских военных из Крыма и возвращение АРК как неотъемлемой части украинского государства. Никогда Украина не признает преступной аннексии нашей территории. Эта позиция поддерживается всем международным сообществом. Россия оказалась в самоизоляции и угрожает сегодня не только Украине, но и всей системе международной безопасности.

- Украина представит в Женеве доказательства того, что на территории Украины действуют российские диверсанты?

- Безусловно. У нас для этого есть все необходимые доказательства. Это фото и видеосвидетельства, арестованные спецагенты, зафиксированные и перехваченные циничные радиопереговоры.

Сегодня мы говорим о непредсказуемости российской внешней политики. Мир не верит риторике Кремля и должен убедиться, что их слова не расходятся с делами. Потому что заверения в деэскалации ситуации уже звучали не один раз. Уверения в том, что Россия заинтересована в сильном государстве Украина звучали миллион раз. А слова о так называемом "братстве" звучали вечность. Россия все это перечеркнула.

- На какие компромиссы готова пойти Украина в переговорах с РФ - местные референдумы, государственный статус русского языка, федерализация?

- Все перечисленное вами - вопросы внутренней политики Украины и суверенное право украинского народа. Они не будут обсуждаться в Женеве 17 апреля.

Безотносительно к 17 числу могу сказать, что любые реформы, в том числе и реформа местного самоуправления с предоставлением более широких полномочий громадам, конституционная реформа и любые другие трансформации Украина будет проводить, основываясь на своих интересах, на интересах наших граждан, а не под давлением России. Что означает федерализация в предложенной Россией интерпретации? Она означает вместо одного коррумпированного правительства создать двадцать пять таких правительств. Вместо одного Януковича посадить на 25 "януковичей". Это метод паралича Украины.

Украина должна решить свои проблемы не по-советски, а по-человечески. Мы говорим не о смене вывески. Мы говорим о смене системы жестко централизированной власти. Мы говорим о делегировании людям прав и возможностей контролировать власть, управлять, обустраивать свою жизнь на местах. Уступок по поводу нашего суверенитета и речи не будет. И ультиматумы России мы не приемлем. Какое отношение имеет Россия к нашим внутренним делам?

- Непосредственное - их диверсанты на нашей территории массово захватывают админздания.

- Именно об этом мы будем говорить в Женеве.

- С кем-то в России вообще можно общаться на равных? Российские дипломаты воспринимают аргументы, или они также отравлены кремлевской пропагандой?

- Дипломатический контакт между нашими странами существует. Как на уровне глав МИД, так и на других уровнях. Другое дело, что мы с сожалением видим, что российские дипломаты сегодня являются заложниками политики высшего кремлевского руководства. Для людей с либеральным мировоззрением, каких среди российских коллег немало, это, не исключаю, личная драма. А о шовинистах и говорить не стоит. И жалеть их не стоит. Шовинизм - это болезнь.

- Россия пойдет на полномасштабную войну на территории Украины? Какова вероятность?

- Такая угроза существует, судя по действиям российских диверсантов. Нас провоцируют, но мы сделаем все, чтобы сохранить мир.Если, не дай Бог, все же состоится прямое покушение на украинскую государственность, если Россия перейдет красную линию, наши вооруженные силы и наши граждане готовы будут встать на защиту страны.

- Где эта красная линия? Крым оккупирован, Донбасс на грани.

- В данном случае мы говорим об открытой военной агрессии со стороны России, объявлении войны.

- Чем объясняется пассивная позиция Запада? В народе уже смеются над их "глубокой обеспокоенностью".

- Позвольте с вами не согласиться. Позиция наших партнеров не пассивная и не слабая. Напротив, она весома. Во-первых, весь мир солидарен с Украиной - это очень важно. Во-вторых - задействованы механизмы принуждения России к миру, я говорю об экономических санкциях, эффективность которых не стоит недооценивать. Уже сегодня прогнозированный рост российской экономики уменьшается на несколько процентов. Также мы наблюдаем отток капитала в более чем 100 млрд. евро из России. Россия изолирована в своей международной политике, а ее возможности - ограничены или вообще остановлены, как, например, в формате группы G-8, Это большой удар по российским интересам, что бы ни говорили в Кремле.

- Вы думаете, это остановит Путина от реализации идеи возрождения империи?

- Надеюсь, это подействует отрезвляюще. К сожалению, Россия никогда не делала исторических выводов и анализа уроков прошлого. Пытаясь возродить империю, Кремль уже изолировал Россию от внешнего мира. Угрожая мировому сообществу, Кремль в первую очередь вредит своей стране. Все, что делается во имя зла, оборачивается злом.

- После аннексии Крыма Будапештский меморандум перестал существовать?

- Что касается Крыма, то, напомню, что и Германия тоже когда-то была разделена, но она объединилась. Крым есть и неминуемо будет частью нашего государства. Что касается Будапештского меморандума, то это как раз еще одно доказательство нарушения Россией норм международного права, так как РФ выступала страной-гарантом целостности Украины. Будапештский меморандум продолжает существовать. Но перестала существовать репутация России в мире. Фактически, Россия совершила покушение на Устав ООН.

- Кто из западных стран поддерживает Россию? Говорят о неоднозначном поведении, например, Венгрии, Швейцарии.

-  Венгрия: хочу подчеркнуть, что недавно я вернулся из Будапешта, где встречался с главой МИД Венгрии и моими коллегами. Они во всем поддерживают Украину. Мы очень ценим эту поддержку. Подавляющее большинство стран мира однозначно осуждают действия России и поддерживают Украину. Я не зря говорю, что Россия находится в изоляции. Мир не верит России. Реабилитироваться придется долго. Но этот сложный процесс реабилитации придется России начать с вывода всех диверсантов и войск с территории Украины.

- Есть ли у Украины союзники, готовые воевать против России?

 - Украина способна защитить себя. И  никогда не останется одна.

Подписывайтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ в Twitter и Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах. 

 

Рішення Європарламенту щодо України за результатами проведення пленарного засідання 17 квітня 2014 року (за матеріалами ИНТЕРФАКС-УКРАИНА, рос. мовою)

Европарламент поддерживает украинское руководство в его действиях по защите страны - резолюция

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Европейский парламент поддерживает украинское руководство в реализации его права на восстановление власти и самооборону, предостерегает Россию от вторжения под предлогом эскалации ситуации, созданной пророссийскими вооруженными сепаратистами.

Речь об этом идет в соответствующей резолюции ЕП, проголосованной в четверг в Страсбурге в ходе пленарного заседания.

"(ЕП) выражает свою полную поддержку и солидарность с правительством Украины, которое стремится восстановить власть в оккупированных городах, приветствует сдержанность и размеренность, с которым украинское правительство до сих пор справляется с текущей фазой кризиса, и напоминает, что украинские власти имеют полное право использовать все необходимые средства, включая право на самооборону, что предусмотрено статьей 51 Устава ООН", - сказано в резолюции.

В связи с этим Европарламент предупредил Россию в отношении возможного использования в качестве повода "для начала полномасштабного военного вторжения реализацию Украиной законного права защищать свою территориальную целостность".

Кроме того, ЕП "самым решительным образом осуждает нарастающую дестабилизацию и провокации в восточных и южных регионах Украины и отвергает любую подготовку к незаконным, как "крымский", референдумам".

"(ЕП) предупреждает, что нарастание дестабилизации и саботажа, вызванных пророссийскими вооруженными, обученными и хорошо скоординированными сепаратистами во главе с российскими силами специального назначения, могут быть использованы в качестве ложного предлога для российского военного вмешательства, предотвращения президентских выборов и введения федерализации для разделения Украины", - говорится в резолюции.

В то же время ЕП заявил о своей решительной поддержке суверенитета, территориальной целостности и политической независимости Украины и всех стран Восточного партнерства.

"(ЕП) рассматривает российские акты агрессии как грубое нарушение международного права и своих международных обязательств, вытекающих из Устава ООН, Хельсинкского заключительного акта, Устава Совета Европы и Будапештского меморандума от 1994 года "О гарантиях безопасности", а также двусторонних обязательств, вытекающих из двустороннего договора о дружбе, сотрудничестве и партнерстве от 1997 года", - напомнил ЕП.

Кроме того, ЕП подчеркивает, что в последнее время в Украине не было зарегистрировано "никаких нападений, запугиваний или какой-либо другой дискриминации в отношении этнических русских или российских граждан, что подтверждают заслуживающие доверие международные наблюдатели, такие, как ООН, ОБСЕ и Совет Европы".

Европарламент призывает, кроме того, провести всесторонний мониторинг выборов углубленной миссией по наблюдению за выборами от бюро ОБСЕ по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ), а также парламента и ЕС; призывает к проведению в полном соответствии с международными стандартами 35 мая президентских выборов; отвергает какое-либо внешнее давление, преследующее целью задержать эти выборы;

Обращаясь к внутриполитической ситуации в Украине, ЕП приветствовал намерение украинского правительства провести досрочные парламентские выборы.

"(ЕП) приветствует, в принципе, идею проведения общенародного референдума по будущему статусу и территориальному устройству Украины, как это предложено и.о. президента Александром Турчиновым в его телевизионном обращении от 14 апреля 2014 года", - говорится в резолюции.

Кроме того, ЕП также приветствовал недавнее решение украинского парламента, призывающее к немедленному разоружению всех незаконных "сил самообороны" и ожидает его реализации.

Касаясь международного аспекта, ЕП приветствовал готовность Совета ЕС оказать Украине помощь в сфере "реформы гражданского сектора безопасности, помочь милиции и в сфере верховенства права, а также рассмотреть все варианты, включая возможную миссию общей политики безопасности и обороны, а также возможность мониторинговой миссии ЕС".

Также ЕП приветствовал подписание политического раздела Соглашения об ассоциации и последующее принятие односторонних мер в области торговли и призвал к как можно скорейшему подписанию Соглашения об ассоциации и глубокой и всеобъемлющей зоне свободной торговли в полном объеме до истечения односторонних торговых мер.

"(ЕП) призывает Совет поручить Комиссии безотлагательно ускорить либерализацию визового режима с Украиной для продвижения вперед по пути введения безвизового режима, следуя примеру Молдавии и призывает, в то же время, немедленно ввести временную, очень простую, недорогую процедуру выдачи виз в ЕС", - уверены в ЕП.

Одновременно с этим ЕП приветствовал объявленные правительством Украины амбициозные экономических и социальных реформы и подчеркивает важное значение их скорейшей реализации в целях стабилизации и преодоления критической финансовой ситуации в стране.

"(ЕП) приветствует решение международных финансовых институций и ЕС предоставить Украине существенную краткосрочную и долгосрочную финансовую помощь и напоминает о необходимости организации международной донорской конференции, которая должна быть созвана Комиссией как можно скорее", - убеждены в Европарламенте.

Вместе с тем, ЕП поддержал оговоренные ЕС условия в отношении проведения необходимых структурных реформ, которые помогут создать более благоприятные условия для устойчивого экономического роста, улучшить управление государственными финансами, развить сеть социальной безопасности и вести борьбу с коррупцией. ЕП также призвал к прозрачности в расходовании средств ЕС и эффективному мониторингу со стороны Комиссии.

ЕП также высказался в отношении политических реформ, в частности, конституционной, которая, по его мнению, должна стать предметом широкого, углубленного обсуждения между всеми слоями украинского общества.

"(ЕП) приветствует желание правительства Украины выполнять обязательства для обеспечения представительного характера правительственных структур с учетом регионального разнообразия и в целях обеспечения полной защиты прав лиц, принадлежащих к национальным меньшинствам, привести анти-дискриминационное законодательство страны в соответствие со стандартами ЕС, а также расследовать все случаи нарушения прав человека и акты насилия и бороться с экстремизмом", - подчеркивается в резолюции.

ЕП также приветствовал решение Европейской Комиссии создать группу поддержки Украины, которая будет работать над реализацией "европейской повестки дня реформ".

Кроме того, ЕП высказался в поддержку усилий украинского правительства, которое работает в тесном сотрудничестве с ОБСЕ и Советом Европы, для обеспечения должного уважения законных прав русскоязычного населения и других культурных, национальных и лингвистических меньшинств в соответствии с положениями Европейской хартии региональных языков и языков меньшинств и Рамочной Конвенции о защите национальных меньшинств.

Вместе с тем, ЕП вновь заявил о необходимости создать независимую комиссию по расследованию расстрелов в Киеве и трагических событий на Майдане с "включением сильной международной составляющей и под руководством международной консультативной группы Совета Европы".

 

Утвержденное Россией право использовать все средства для защиты русскоязычных людей в третьих странах противоречит международному праву – резолюция Европарламента

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Европарламент называет таким, что противоречит принципам международного права и поведения в 21 веке утвержденное Москвой право использовать все средства для защиты русскоязычных в третьих странах.

Речь об этом идет в резолюции Европейского парламента, проголосованной в четверг в Страсбурге на последнем сессионном заседании.

"(Европарламент) убежден, что утвержденное Россией право использовать все средства для защиты русскоязычного меньшинства в других странах, как это провозгласил президент Путин в своей речи 18 марта 2014 года, не поддерживается международным правом и противоречит основополагающим принципам международного поведения в 21-м веке, а также угрожает подорвать послевоенный порядок в Европе", - говорится в резолюции.

Кроме того, Европарламент призвал Совет Федерации "немедленно отменить свой мандат на применение силы на украинской земле".

"(Европарламент) выражает серьезнейшую обеспокоенность в связи с быстро ухудшающейся ситуацией и кровопролитием в южной и восточной Украине и призывает Россию немедленно отказаться от своего присутствия, поддержки сепаратистов и вооруженных ополченцев, которые захватили правительственные здания в Славянске, Донецке и других городах, а также прекратить все провокационные действия, направленные на разжигание беспорядков и дальнейшую дестабилизацию ситуации, отвести свои вооруженные силы с восточной границы Украины и работать в направлении мирного урегулирования кризиса политическими и дипломатическими средствами", - убежден Европарламент.

Европарламент также подчеркнул необходимость для России вступить в конструктивный диалог с нынешним законным правительством Украины и заявил о своей поддержке активному участию ЕС в дипломатических усилиях по деэскалации кризиса. "(Европарламент) Ожидает четырехсторонней встречи между высоким представителем ЕС, госсекретарем США и министрами иностранных дел России и Украины и надеется, что это может способствовать снижению напряженности и проложит путь для всеобъемлющего и прочного дипломатического разрешения кризиса; однако подчеркивает, что выбирать будущее Украины может только украинский народ посредством демократического и прозрачного процесса", - говорится в резолюции.

Одновременно с этим Европарламент указал, что приостановление права голоса российской делегации в ПАСЕ вместе с резолюцией, принятой Генеральной Ассамблеей ООН, осуждающей Россию за аннексию Крыма, являются "недвусмысленными признаками растущей изоляции Российской Федерации на международном уровне, что должно быть принято во внимание российскими властями, если Россия хочет оставаться надежным международным игроком".

Европарламент также выразил особую обеспокоенность по поводу возобновления "нестабильности в сепаратистском регионе Приднестровье в Молдавии и считает, что недавнее требование самопровозглашенных властей в Тирасполе от 18 марта 2014 года о том, чтобы стать частью России, представляет собой опасный и безответственный шаг". "(Европарламент) вновь подтверждает свою полную поддержку территориальной целостности Республики Молдавия, а также призывает все стороны в срочном порядке возобновить диалог в формате "5+2" с целью мирного и устойчивого урегулирования проблемы", - заявил Европарламент.

 

Европарламент уверен, что Украина имеет европейскую перспективу – резолюция

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Украина и другие страны Восточного партнерства имеют европейскую перспективу и могут подать заявление о членстве, уверен Европейский парламент.

"(ЕП) Вновь подчеркивает, что соглашения об ассоциации с Украиной и другими странами Восточного партнерства не являются конечной целью в отношениях с ЕС, и отмечает, что, в соответствии со статьей 49 Договора о ЕС, Грузия, Молдавия и Украина, как любое другое европейское государство, имеют европейскую перспективу и могут подавать заявления о приеме в члены Союза при условии, что они придерживаются принципов демократии, уважения основных свобод и прав человека, прав меньшинств и обеспечивают верховенство права", - утверждается в резолюции, принятой Европейским парламентом в четверг в Страсбурге на последнем пленарном заседании.

Кроме того, Европарламент отметил, что опасения России в отношении процесса ассоциации Украины и других восточных соседей с ЕС "должны быть надлежащим образом решены и объяснены с тем, чтобы уменьшить опасения новых геополитических разделительных линий на европейском континенте".

"Каждая страна имеет полное право сделать свой политический выбор, а отношения ЕС с Восточными партнерами направлены на продвижение процветания и укрепление политической стабильности, от чего Российская Федерация также выиграет", - уверены в Европарламенте.

 

Газопровод "Южный поток" не должен быть построен – резолюция Европейского парламента

ИНТЕРФАКС-УКРАИНА

Европейский парламент уверен, что газопровод "Южный поток" не должен быть построен, а также призывает Евросоюз помочь Украине в решении газовых споров с Россией.

Как отмечается в резолюции, проголосованной в четверг в Страсбурге в ходе последнего пленарного заседания Европейского парламента, в настоящее время существует "настоятельная необходимость прочной совместной политики в сфере энергетической безопасности с целью снижения зависимости ЕС от российских нефти и газа, в том числе, посредством диверсификации источников поставки энергоносителей, полной реализации третьего энергетического пакета и возможности приостановки, при необходимости, импорта газа".